Царьов заявив, що почувається добре і проходить реабілітацію.
У замаху він звинуватив спецслужби України та сказав, що частину причетних нібито затримано. За його словами, допомогли записи з камер спостереження.
Про те, що на Царьова скоєно замах, 27 жовтня повідомили російські ЗМІ та пропагандисти. Це сталося в окупованому росіянами Криму, в Ялті, де проживає Царьов.
Російська ФСБ 31 жовтня повідомляла про затримання "координатора" замаху, повідомляло пропагандистське агентство ТАСС. Це нібито житель Ялти, який стежив за Царьовим і зробив схованку для зброї "за завданням СБУ", заявили у ФСБ. Виконавця замаху росіяни досі шукають.
Замах на Царьова влаштувала Служба безпеки України, повідомили виданню "ГОРДОН" поінформовані джерела.
Контекст
Царьов був народним депутатом України IV–VII скликань (2002–2014), входив до фракції Партії регіонів. Після Революції гідності він у 2014 році намагався балотуватися на пост президента України, але зняв кандидатуру та відкрито виступив на боці терористів "ДНР" і "ЛНР", а також оголосив себе "спікером парламенту Новоросії".
У листопаді 2015 року Генпрокуратура України розпочала процедуру заочного засудження Царьова за підозрою у закликах до насильницького повалення конституційного ладу, в Україні його оголосили в розшук. У цій справі у травні 2022 року Шевченківський районний суд Києва заочно засудив політика до 12 років ув'язнення. У березні 2023 року Київський апеляційний суд залишив вирок чинним.
У вересні 2022 року СБУ оголосила Царьову про нову підозру – за ч. 2 ст. 111 (держзрада в умовах воєнного стану) та за ч. 1 ст. 332-2 Кримінального кодексу (незаконний перетин державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави). За даними слідства, у лютому Царьов незаконно перетнув кордон України й перебував на тимчасово окупованій території Київської області "для допомоги зі встановлення на ній окупаційного режиму".
+15 Київ
