"Ми заїхали на територію України, я бачив багато розбитої техніки. Після того, як я побачив три трупи на кордоні, приблизно 50 одиниць техніки розбитої, і понтони, і "Урали", і "КамАзи", я зрозумів, що це не спецоперація, а справжня війна... Ми проїжджали села, я бачив, як люди живуть. Ми стали в Новій Каховці. Ми хотіли розвернутися насправді. Ми хотіли поїхати, бо нам ця війна не потрібна була. Командир бригади сказав, що поїхати назад не вийде. Або нас свої ж солдати розстріляють", – розповів полонений.
За його словами, вранці 8 березня 14 солдатів підрозділи сіли в "КамАз" і висунулися у бік РФ.
"Коли нас узяли в полон, до нас ставилися краще, ніж у Росії наші командири. Нам казали, що тут живуть нацисти, що тут бандерівці бігають, чеченці, дудаєвці, але це все брехня. Нас годували такою брехнею. Усе, що нам розповідали, виявилося маячнею", – зазначив окупант.
Він додав, що полонених годують, їх ніхто не чіпає, не кричить на них.
"З нами розмовляють російською мовою. Якби мені випала можливість воювати за Україну, скласти присягу, перевезти свою сім'ю і залишитися тут жити, я із задоволенням погодився б", – наголосив чоловік.