Він пояснив, що живе неподалік Житомирської траси і росіяни були поряд із його селищем й оточили його "з восьми боків" уже за два дні після початку вторгнення.
"У нас було шестеро людей і було лише шість автоматів. Тобто шість "калашів" було. Більше нічого не було зовсім", – наголосив Задорожний.
Однак, за його словами, йому вдалося зв'язатися з людиною "зі структури серйозної", яка почала ставити їхній групі завдання. Зокрема, вони наводили артилерію на російські колони.
"Прості цивільні наші, які наші знайомі, друзі, пересувалися тут селищами навколо. І Серьога – це мій керівник, це завгосп мій – у нього був пневматичний, тобто "воздушка", пістолет Стєчкіна, який стріляє кульками, повітрям. І більше нічого не було, зрозуміло. І вони напоролися на розвідку орків у кількості трьох осіб. І побачили їх зі спини. Тобто вони їх побачили першими. Це їх дуже врятувало. І він, не думаючи довго, дістав цей пістолет, наставив їм цей пістолет і почав кричати несамовито: "П...дари, здавайтеся!" Вони озирнулися. Один побіг, а двоє лягли в землю. Нарешті в моїх з'явилося два автомати трофейні. Тобто вони їх узяли в полон і притягли сюди", – розповів Задорожній.
Після цього його група почала "тягати полонених", зокрема, "притягнули якогось бурята" – водія вантажівки з розбитої колони, яка підвозила танкові снаряди в район села Мила, звідки танки стріляли по Києву.
"Звісно, ми цю колону розбили повністю, а його, пораненого, несли. Наші друзі їх налякали чергою. Його покинули. Здорові втекли, а він як лежав на ношах, так його і виявили. Його ось так само привезли на тачці, на такій роклі, на піддоні – привезли до нас у селище, цього бурята. І звідти пішов крутий цей вислів "бойовий бурят". Це мій вислів", – заявив Задорожний.
Він пояснив, що дівати полонених в оточенні не було куди: їх можна було лише утримувати там, відпустити чи розстріляти. Росіян тимчасово сховали в підвалі, але пізніше вони загинули, розповів військовий.
"Розумієш, там вийшло так, що ось цих полонених, яких ми взяли... Група, яка потім виводила цих полонених, потрапила під обстріл, і вони під обстрілом загинули від уламків. І їх потім прикопали тут. А коли деокупація сталася, викопали. І, найімовірніше, відправили туди, на батьківщину", – пояснив Задорожній.
Командир групи спецпідрозділу ЗСУ, бізнесмен Задорожний: Кулеметник Сашко Екстрім прикривав відхід групи. І передає радійкою: "Екстрім "300-й". Потім, мабуть, побачив, що кров б’є із шиї, і сам передає: "Екстрім "200-й". Читайте повну версію інтерв'ю