+3 Київ
На думку Бацман, Захід після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну розуміє існування загрози з боку Росії для себе. Тому сьогодні президента РФ Володимира Путіна у світі сприймають не як можливого партнера, а як ворога.
"І саме тому ми отримуємо допомогу від Америки, Великобританії та Польщі, країн Балтії й інших партнерів. Навіть Німеччині... Подумати ніколи не могли, що вони нам зброю даватимуть... А вони дають. Ця зброя відчувається? Як ви скажете ?" – запитала вона.
Кузик наголосив, що без зброї, наданої партнерами, Україні було б "дуже важко".
"По-перше, мені здається, до кінця масштабів людожерності цього диктатора [Путіна] світ ще не сприйняв, як і ми з вами. Я впевнений, що всі відчували, що буде війна, але по собі скажу, я думав: "Та нє, оминеться. Не можуть вони настільки... Щось людське там має бути", – розповів він.
Комбат вважає, що режим Путіна світ все ще сприймає "через призму людяності".
"Вони не хочуть вірити, що в нашому сторіччі, у наші роки посеред світу є кровожерливий диктатор, просто божевільний, але там і ядерна зброя, і якісь стосунки, і компромат. Вони ще масштаби трагедії до кінця відмовляються сприймати", – сказав він.
Комбат "Свободи" звернув увагу, що потреби України в озброєнні закрито не повністю, хоча союзники постійно нарощують постачання.
"Зброї нам давали спочатку мало, а потім більше й більше, але все одно ще, повірте, дефіцит. Але без неї було б украй важко. Тому що наше обладнання, будь-яке обладнання амортизується. На війні – швидкими темпами", – пояснює він.
Кузик додав, що будь-який вид зброї на війні дуже швидко зношується, а Україні потрібно все більше і більше зброї.
"Без допомоги партнерів неможливі були б наші успіхи. Їхні розвіддані дуже вчасно приходять й обладнання їхнє на голову вище: від стрілкової зброї до точності артилерійських систем, до зв’язку... Усе краще. Люблять деякі категорії [суспільства] совок хвалити, але всі види зброї, які надані партнерами, – на голову вищі", – переконаний він.
Військовий додав, що під час порівняння звичної для ЗСУ "радянської" зброї та нової західної з'ясовують певні нюанси.
"Наприклад, якщо артилерійські системи порівнювати, то вони далекобійніші, точніші, класно працюють, але вони не можуть у таких темпах і в таких кількостях працювати. Червоні стволи в тих [122-мм гаубиць виробництва СРСР] Д-30, але вони валять і валять. Сучасній зброї треба давати передихнути", – каже комбат.
За словами Кузика, доправлену Україні зброю сконструйовано з огляду на те, що сучасний світ не планував війни в таких масштабах і "з такою динамікою, із такою концентрацією ненависті". Можливо, тому на Заході не так багато зброї та боєприпасів до неї, додав він.
"Ніхто не збирався в цивілізованому світі воювати з народами. Армія з’ясовувала стосунки з арміями на рівні якихось локальних спецоперацій. Але Росія затягнула нас у якусь реінкарнацію Першої і Другої світових воєн, з окопами, з артобстрілами, з мільйонними витратами боєкомплекту… Як пітекантропи воюємо. Вони нас опустили на свій рівень, і ми вимушені так воювати", – наголосив комбат.
Війна виключно власною зброєю, без військової допомоги, виявилася б для України кривавішою, вважає він.
"Тому без допомоги західних партнерів... не тільки західних – більше ніж 50 країн в антипутінській коаліції… Без них нам було б украй важко. Я думаю, ми б мали шанс на перемогу, бо з народом воювати неможливо, але це було б із дуже великими жертвами, ще більшими втратами і кров’ю", – резюмував Кузик.
Комбат Кузик: Першу серйозну контузію дістав у Рубіжному. Отямився, коли боєць мене по лицю почав бити: "Командире! Командире!". Я кажу: "Відставити бити командира по обличчю". Читайте повний текст інтерв'ю
