Комвзводу Відьма: Щоб у регіонах України було тихо і мирно, робиться величезна кількість роботи, про яку цивільним не говорять, якої вони не бачать 

"Тому що з моменту, як ти вступаєш на військову службу, ти весь час знаходишся у стані високої мобілізаційної готовності, – пояснила вона. – І, наприклад, якщо той чи інший підрозділ виходить на відновлення, це не означає, що вони відпочивають. Це, по-перше, шалений ритм бойової підготовки – тебе замучать іще більше, ніж на бойових. А по-друге, є ще певні бойові чергування, які приходиться нести… Щоб в Україні в усіх регіонах було тихо і мирно, робиться величезна кількість роботи, про яку цивільним не говорять, якої вони не бачать".

Бігар додала: у військових немає такого, що вони "відвоювали – а потім сидять і байдики б'ють".

"Кожен із нас воює, але черговість наших бойових виходів визначається вищим командуванням. І ми тільки виконуємо накази. Якщо командування вважає, що доцільніше зараз використовувати наш підрозділ десь під Києвом, ми виконуємо наказ командувача. Так само він може завтра нас відправити, умовно, у Бахмут або на запорізький напрямок – і ми будемо виконувати цю задачу. Немає такого, що хтось сам собі може вибрати, куди йому їхати воювати і чим займатися в момент, коли він не на бойовому завданні", – продовжила вона.

У питаннях побуту ситуація, за словами Бігар, аналогічна.

"Побут – так само. Навіть зараз у навчальних центрах і будь-де військові не живуть у якихось гарних умовах. Ми завжди намагаємося розосереджуватися. Це польові умови. Фактично ми постійно в польових умовах. І те, що з нами завжди, – це наш речмішок. У цьому баулі – усе, що необхідно для життя. Причому в будь-яких умовах: і в бліндажі щоб можна було жити, і на території якоїсь будівлі, і в підвалі. Тобто спимо на звичайних карематах, у спальних мішках. Якщо є можливість десь дістати матраци або ліжка, це взагалі вау, круто", – розповіла вона.

Питання харчування в силах оборони більш централізоване, зазначила військовослужбовиця: Міноборони розраховує раціон захисників і видає або певну кількість продуктів, із яких військові можуть готувати самостійно, якщо перебувають далеко від батальйону, або їм готує батальйон і привозить це у великих термосах.

"Посуд миється вологою серветкою, якщо в польових умовах, і сухою витирається. Так само миються й обличчя, й інші частини тіла. Щодо життя в польових умовах: ну це по умовчанню. Це не те, що ми собі обираємо… Це так є по факту. Нігті дівчата фарбують, від павербанка заряджаючись... А в нас багато дівчат в армії, і ми намагаємося підтримувати одна одну", – додала вона.

Командирка взводу Відьма Бігар: Фізичне, сексуальне і моральне насильство – складові нормального спілкування в російській армії. Читайте повну версію інтерв'ю