Журналісти запитали, які зобов'язання в межах потенційного договору беруть на себе інші країни, і чи не вийде, що українська "парасолька безпеки" виявиться "клаптиковою".
"Після непрацюючого Будапештського меморандуму я як президент, гарант Конституції України, точно не хотів би будь-яких клаптикових парасольок для нашої держави. Краще іноді нічого не мати і знати, що ти віч-на-віч із ворогом, ніж мати велике коло друзів, партнерів, які по факту тебе не захистять. Цього разу ми дуже серйозно відносимося до цього майбутнього документа, і особливо виважено відносимося до кола країн-партнерів, які повинні нас не підвести – у будь-якому випадку та у будь-якій агресії у майбутньому. А все може бути в майбутньому", – сказав Зеленський.
Президент додав, що попри те, що сьогодні важливо розв'язати питання поточної війни з Росією та відновити свою територіальну цілісність, уже зрозуміло, що Україні "непросто з такими сусідами", і тому йдеться про фундаментальний договір.
"Фундаментальні обов'язки. Обов'язки, які можуть взяти на себе країни – гаранти безпеки. Тому так детально ми підходимо до цього питання", – сказав глава держави.
Він запевнив, що гарантії, про які зараз домовляються країни, будуть "потужнішими, ніж просто слова". Переговори, зазначив Зеленський, зараз тривають на різних рівнях, зокрема їх ведуть радники з безпеки лідерів країн, і українська сторона намагається "отримати максимум".
Президент також повідомив, що йдеться про різні гарантії від різних країн – якісь із них будуть об'єднаними, якісь – персональними.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст
Україна протягом останніх років прагнула членства в НАТО. У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства (ПДЧ) Україна поки що не одержала.
23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".
Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що у разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.
Президент Володимир Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але, оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни "буде будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".
У низці країн заявили про готовність надати гарантії безпеки Україні, але "не як у НАТО" – про готовність скерувати свої війська у разі нападу на Україну не йдеться.
16 квітня Зеленський повідомив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія, Франція, Німеччина, Туреччина та Польща, але остаточної домовленості ні з ким із них ще немає. Ще від низки країн Україна очікує на підтвердження.