"Питання [розміщення баз НАТО на нашій території] неодноразово піднімалося, коли я ще був заступником секретаря Ради нацбезпеки. Ми пропонували такий варіант: внесення змін до Конституції або розміщення контингенту НАТО в нашій країні під виглядом постійних навчань і тренувань. Це навіть не є порушенням Конституції", – зазначив Кривонос.
На його думку, Україні необхідно змінювати свої підходи для розвитку взаємин з Альянсом.
"Коли писали Конституцію в 1996 році, ніхто не міг подумати, що Росія буде агресором щодо України. Тому це не є 100-відсоткова догма, якої потрібно дотримуватися. Якщо ситуація змінилася – мабуть, потрібно і змінювати підходи щодо змін у Конституції. Це обов'язково. Розміщення військових баз на території України – якраз те, що непокоїть насамперед Росію. Вона б не хотіла мати все ближче біля своїх кордонів бази НАТО", – резюмував Кривонос.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 6 квітня 2021 року заявив, що вступ України до Альянсу є єдиною можливістю завершити війну на Донбасі. За словами глави держави, надання Києву плану дій щодо членства в НАТО стало б "справжнім сигналом для РФ". Столтенберг, зі свого боку, зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що вступ України в НАТО загрожує масштабною ескалацією на південному сході і може призвести до незворотних наслідків для державності. Спікер Кремля Дмитро Пєсков також говорив, що вступ України в НАТО погіршить ситуацію на Донбасі. За його словами, приєднання України до Альянсу є "неприйнятним для жителів" Донецької та Луганської народних республік".