-1 Київ
Вона зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року залишалася в Маріуполі, і залишалася в місті, коли його почали штурмувати російські окупанти. Син тоді воював.
"25 березня я несподівано прокинулася зі словами: "Усе, можемо їхати". Пояснити це рішення не могла. Просто відчула: уже – можна. Через чотири дні ми із чоловіком зібралися й виїхали з міста", – сказала Ольга Черкез.
За її словами, із нею була іграшка, яка нагадувала про сина, – бичок.
"Із цим бичком на руках я просиділа в машині всю дорогу з Маріуполя до Франківщини. [...] 31 березня, коли я вже була на підконтрольній Україні території, зі мною зв'язалася патронатна служба "Янголи Азову" й повідомила, що 24 березня Женя загинув. Він загинув у бою. Коли бійці відходили з позицій, він ішов останнім, прикривав хлопців. Отримав поранення в живіт. Його намагалися реанімувати. Але не змогли. Це все, що я знаю", – пояснила мати бійця.
Вона наголосила, що востаннє бачила сина в Маріуполі 8 березня, коли він "на кілька хвилин забіг додому".
"Це була така несподіванка! Світла немає, газу немає. Ми у дворі вигадували, як зварити поїсти. Я обертаюся – він стоїть. Зайшов буквально на п'ять хвилин. Ми обнялися, надавали йому пакет їжі. І все. Він пішов. Це був останній раз, коли я його бачила. Встиг тільки сказати: "Усе добре, вони горять", – розповіла Ольга Черкез.
Мама загиблого азовця Черкеза: Удома для нас він був Женічка. Лише нещодавно ми дізналися, який він воїн – казали хлопці, у бою він був як тигр. Читайте повну версію інтерв'ю
