Вона перерахувала стримувальні заходи, які обговорюють сторони, насамперед ідеться про політичні сигнали.
"Сигнали, які ми чуємо від Сполучених Штатів, спрямовані на те, щоб досить чітко показати Росії, що підтримка США української незалежності та територіальної цілісності залишається непохитною, попри будь-які ультиматуми. Американська адміністрація проводить активну роботу з об'єднання трансатлантичної спільноти перед загрозою нової хвилі агресії Росії проти України", – зазначила амбасадорка.
За її словами, ідеться також про економічні обмежувачі.
"Президент [США] Джо Байден публічно і прямо дав зрозуміти [президенту РФ Володимирові] Путіну: якщо Росія вирішить розпочати чергову ескалацію проти нашої держави, то ціна цього рішення буде напрочуд високою, а економічні наслідки для РФ – надзвичайно тяжкими. Це, по суті, попередження про нові потужні санкції", – наголосила Маркарова.
Третім елементом вона назвала розвиток оборонних та економічних можливостей України, надання летальної зброї для захисту.
"Зараз ми всі: Україна, США, Захід – працюємо над варіантом "А", дипломатичним стримуванням, щоб нам не довелося переходити до варіанта "Б", до якого також всі активно готуються", – заявила амбасадорка.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", та звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви залежатимуть "від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
Перед цим Росія висунула вимогу Північноатлантичному альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що в 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, парирував Путіну Столтенберг.
-1 Київ
