-2 Київ
Мер розповів, що сам він востаннє був у Маріуполі 26 лютого, після чого вже не зміг перебувати там далі, а його батько й мати залишалися в місті до 15 березня.
Вони разом із братом мера та його сім'єю 10 днів жили у драмтеатрі і "виїхали звідти за день до того, як на нього скинули бомбу", зазначив Бойченко.
За його словами, до того, як він зустрів батьків у Бердянську 15 березня, зв'язку з матір'ю у нього не було з 3 березня.
На запитання журналістки, чому маріупольці не евакуювалися до захоплення міста, Бойченко відповів, що на початку повномасштабної війни було збільшено кількість евакуаційних поїздів, але "вони були завантажені, на жаль, на 20–30%".
Бойченко підкреслив, що всі, хто хотів, мали змогу виїхати, але на той момент ніхто в державі не розумів, "якою жахливою, руйнівною буде війна".
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
16 березня після чергового бомбардування в Маріуполі було знищено драматичний театр, у якому переховувалися від обстрілів місцеві жителі. Після бомбардування зруйнувалася центральна частина театру, а уламками завалило вхід у бомбосховище. Супутникові знімки американської компанії Maxar Technologies продемонстрували, що біля театру, на який окупанти скинули бомбу, були великі написи "Діти".
У розслідуванні Associated Press, опублікованому 4 травня, йдеться, що внаслідок бомбардування театру загинуло приблизно 600 людей, які перебували всередині та поряд із будівлею.
20 травня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що окупанти завершили розбирати завали драмтеатру. "Тепер ми ніколи не дізнаємося, скільки насправді було вбито цивільних маріупольців російською бомбою", – заявив він.
22 травня він повідомив, що окупанти влаштували "екскурсію" у зруйнованому ними Маріупольському драмтеатрі.
