Журналісти спілкувалися зі Світланою та Миколою через смс. Їхні справжні імена не розкривають із метою безпеки. Перебуваючи в окупації, вони можуть користуватися тільки російськими сім-картками і мають дуже обмежений сигнал.
"Мій робочий день – це постійне напруження. Змоги працювати як раніше немає. Останній тиждень немає навіть можливості приїхати на своє робоче місце – це небезпечно. У суботу був обстріл азотно-кисневої станції, що викликало пожежу. Якимось дивом люди, що працюють там, уціліли", – розповідає Світлана.
Жінка багато років працювала на станції і каже, що снаряди падають недалеко від неї щодня.
"Психологічна ситуація важка. Усюди ходять військові зі зброєю, і всі фактично "під дулом". Щодня вони їздять туди-сюди на своїй техніці. Вони розмістили свою техніку впритул до будівель станції так, щоб унеможливити прильоти від ЗСУ", – повідомила вона.
Микола каже, що "персонал [станції] зараз – це заручники росіян”.
"Інтернет вони відключили, телефони лише стаціонарні, а харчування в одній-єдиній їдальні, інші вони перетворили на свої бази. Прохід на всі дахи заборонений, там вони (росіяни. – "ГОРДОН") зробили свої пункти спостереження. Учбовий корпус теж став їхньою казармою. Зараз усе частіше персонал викрадають просто на виході зі зміни біля воріт безпеки", – розповів він.
Невідомо, чому відбувається викрадення, але місцеві жителі вважають, що метою є залякування, тому що росіяни намагаються встановити свої закони.
Світлана й Микола також кажуть, що росіяни скрізь залишають сміття. Водночас вони зазначають, що персоналу все ще вдається належно стежити за реактором АЕС.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)