Прозорий механізм компенсації за втрачене житло має стати одним з основних пріоритетів для влади на 2023 рік – заява правозахисників

Документ підписали представники Центру прав людини ZMINA, ГО "Крим SOS", БФ "Право на захист", ГО "Донбас SOS", Кримська правозахисна група, ГО "Схід SOS", Громадський холдинг "Група впливу", БФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез".

На думку представників правозахисних об'єднань, справедливу й обґрунтовану компенсацію за майно, пошкоджене внаслідок російської агресії, мають надавати за прозорою й доступною позасудовою процедурою, передбаченою окремим спеціальним законом.

"Однією з ініціатив, покликаних урегулювати це питання, є законопроєкт №7198, узятий за основу 1 квітня 2022 року (тепер він очікує на друге читання). Законопроєкт визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна (житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу тощо) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року. Також він покликаний визначити засади створення та ведення Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, а найбільше уваги законопроєкт приділяє наданню компенсації за знищені об'єкти нерухомості, хоча багато пов'язаних із цим умов, як і порядок надання компенсації за пошкоджені об'єкти, має додатково встановити уряд", – ідеться в документі.

На думку правозахисників, у сьогоднішній версії законопроєкту залишається відкритим питання щодо отримання компенсації збитків, завданих до початку широкомасштабної збройної агресії проти України. "Додаткового врегулювання може потребувати й питання про надання компенсації постраждалим, які вже відбудовують свою знищену або пошкоджену нерухомість самостійно. Отже, проєкт закону №7198 слід доопрацювати з урахуванням ключових зауважень та ухвалити у другому читанні", – наголошують автори.

Серед інших кроків, які мають стати пріоритетними для влади 2023 року у сфері захисту прав людини, правозахисники виділили ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, запровадження адміністративної (позасудової) процедури визнання актів цивільного стану, які відбулися на тимчасово окупованих територіях України, чітке законодавче визначення осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України

Окрім того, автори також вважають головним для влади внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за колабораційну діяльність, створення умов для підтвердження освітніх кваліфікацій тими, хто здобув освіту на тимчасово окупованій території, зміну підходів до призначення допомоги на проживання всередині переміщеним особам, забезпечення ефективного механізму евакуації цивільного населення під час воєнного стану.