Путін бреше про бажання переговорів і має намір іти до кінця – Інститут дослідження війни

Путін бреше про бажання переговорів і має намір іти до кінця – Інститут дослідження війни Риторика Путіна вказує на те, що він не зацікавлений у переговорах з Україною і зберігає максималістські цілі щодо війни ISW
Фото: ЕРА
Росія намагається дістати вигоду від бажання Заходу вести переговори, щоб створити умови, за яких західні офіційні особи самі шукатимуть шляхи посадити Росію за стіл переговорів. Про це 2 грудня в оперативному аналізі повідомляє американський Інститут дослідження війни (ISW).

Аналізуючи годинну телефонну розмову, яку 2 грудня президент Росії Володимир Путін провів із канцлером Німеччини Олафом Шольцом, експерти доходять висновку, що Путін збрехав, заявивши, що саме фінансова і військова допомога Заходу допомагають українському уряду категорично відкидати переговори між Москвою та Києвом. У відповідь Шольц заявив, що будь-яке дипломатичне вирішення конфлікту в Україні має передбачати виведення російських військ із території України.

Воєнні аналітики вважають цей дзвінок прямим наслідком звернення президента США Джо Байдена 1 грудня, у якому він сказав про готовність поговорити з Путіним, якщо російський президент готовий припинити війну, хоча Байден визнав, що в нього немає найближчих планів зробити це.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на коментарі Байдена 2 грудня, заявив, що США, схоже, вимагають виведення російських військ з України як передумову для переговорів, і сказав, що "спеціальна воєнна операція" триватиме й далі. Він додав, що небажання США визнати незаконну анексію українських територій РФ "значно ускладнює пошук точки дотику в можливих перемовинах", ідеться в повідомленні.

Раніше ISW оцінював, що риторика Путіна вказує на те, що він не зацікавлений у серйозних переговорах з Україною та зберігає максималістські цілі щодо війни.

"Імовірно, у Кремлі зробили ці заяви про переговори. Там, імовірно, мають намір створити динаміку, за якої західні офіційні особи пропонуватимуть Москві превентивні поступки в надії переконати розпочати переговори, не вимагаючи значних попередніх поступок... Кремль також зберіг свою розпливчастість щодо теми переговорів, імовірно, щоб переконати західних офіційних осіб розпочати переговорний процес без чіткого визначення того, відбуваються переговори про припинення вогню, мирний процес чи остаточну мирну угоду", – дійшли висновку аналітики інституту.

Контекст

За кілька місяців після повномасштабного вторгнення Путін висунув Україні вимогу припинити вогонь і негайно сісти за стіл переговорів, відкинувши, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.

У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче досягти домовленості з РФ, але з нинішнім президентом це неможливо. "Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – сказав він.

4 жовтня Зеленський ввів у дію ухвалене 30 вересня рішення Ради нацбезпеки і оборони, в якому офіційно констатують "неможливість проведення переговорів із Путіним".

10 листопада Зеленський сказав, що не відкидає переговорів із РФ про закінчення війни. Він наголосив, що, "крім ультиматумів, нічого не чув від чинного президента РФ", але "не зачинив дверей". Про умови, які входять до української "формули миру", Зеленський говорив на засіданні Генасамблеї ООН 22 вересня й на саміті G20 15 листопада. Спочатку в ній було п'ять пунктів, тепер стало 10.

16 листопада український президент повідомив, що "отримував сигнали від партнерів" щодо бажання Путіна провести переговори. У відповідь Зеленський "запропонував публічну форму [переговорів], тому що Росія веде з Україною війну публічну".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати