Про це 16 лютого під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, присвяченої ймовірному вторгненню Росії в Україну, заявив Радослав Сікорський, депутат Європейського парламенту, міністр закордонних справ Польщі у 2007–2014 роках, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Він хоче, щоб Донбас мав право вето на геополітичний вибір України. Тобто він хоче, щоб його люди мали у своїх руках контроль над усією Україною", – наголосив Сікорський.
За його словами, жоден уряд не погодиться на це.
"Це означало б, що Україна втратила можливість інтегруватися навіть економічно з Європейським союзом, не кажучи вже про більш амбітні сценарії", – сказав політик.
Сікорський додав, що США донесли до РФ аргументи, які "ускладнили провокацію" і, можливо, запобігли війні.
Колишній глава МЗС Польщі сказав, що деякі європейські лідери не розуміють, із ким мають справу в Росії, коли відмовляються надавати Україні оборонне озброєння.
"Груба мова твердих фактів довела, які можуть бути наслідки у Європі, якщо Україна не буде озброєна. Європа мусить продовжувати бути разом. Вона мусить продовжувати свою місію", – заявив Сікорський.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той час лідери України, Росії, Франції і Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
Україна і західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксована у Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його головні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів згідно з українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила в ній "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу у Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала практично жодних своїх зобов'язань.
-2 Київ
