За даними експертів інституту, росіяни домоглися обмеженого просування до українського опорного пункту в Бахмуті, але дуже повільними темпами і з великими втратами. Водночас завершена мобілізація у РФ не вплинула на її бойову міць, пишуть аналітики.
Скерування Росією 41 тис. погано навчених військовослужбовців в Україну, можливо, тимчасово зміцнило російські оборонні лінії, але резервісти ще не зіткнулися з повним тягарем великого і підготовленого українського контрнаступу, зазначають експерти.
Вони також вважають, що президент РФ Володимир Путін намагається відновити авторитет міністра оборони Сергія Шойгу в російському інформаційному просторі, щоб врівноважити наростальний вплив так званої радикальної групи силовиків, яка критикує міноборони.
Путін міг би сам оголосити про закінчення мобілізації, а не на зустрічі із Шойгу, або міг би доручити міністрові завершити невдалу мобілізацію самостійно. Їхня поставна публічна зустріч узгоджується з нещодавнім сплеском появи Шойгу у ЗМІ, зазначають в ISW.
Присутність Шойгу в інформаційному просторі залежить від схвалення Кремля, оскільки Путін може контролювати, коли Шойгу виступати публічно. Водночас вороги Шойгу із силових структур контролюють власні канали у Telegram і вільно спілкуються зі ЗМІ.
21 вересня президент РФ Володимир Путін підписав указ про оголошення "часткової" мобілізації в Росії для поповнення військ, які вторглися в Україну. Глава міноборони РФ Сергій Шойгу уточнив, що призвати мають приблизно 300 тис. осіб. Водночас росЗМІ писали, що під призов може потрапити 1,2 млн осіб.
28 жовтня Шойгу заявив, що після завершення навчання на війну проти України скерували 82 тис. мобілізованих росіян. Він доповів Путіну про завершення "часткової" мобілізації.
