-1 Київ
Згідно з даними на сайті Ради, розглядали законопроєкт за скороченою процедурою. 13 грудня його внесли до порядку денного парламенту, після чого ухвалили у двох читаннях. Того ж дня закон підписав спікер парламенту Руслан Стефанчук і передав на підпис президенту Володимирові Зеленському.
Законопроєкт передбачає внесення змін до низки законодавчих актів України, зокрема до Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення. Зміни стосуються особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану або у бойовій обстановці.
Зокрема, він унеможливлює звільнення військовослужбовців від покарання або призначення їм м'якшого покарання, ніж передбачено чинним законодавством за ст. 402, 403, 405, 407, 408 і 429 Кримінального кодексу України (непокора; невиконання наказу; погроза або насильство щодо начальника; самовільне залишення місця несення служби; дезертирство; самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю).
Нардепка від "Голосу" Соломія Бобровська вважає, що Рада, ухваливши цей закон, "зуміла дати в штангу ще й тим, хто служить". Вона наголосила, що йдеться саме про злочини, скоєні військовослужбовцями, і вони відрізняються від воєнних злочинів.
"В цілому, мета [посилення відповідальності] ніби ясна. Але водночас деякі норми цього законопроєкту – надмірні і шкідливі. Так, за перелічені військові злочини не буде можливості призначити покарання менше за нижню межу, визначену Кримінальним кодексом, з урахуванням обставин конкретної справи, не буде також можливості надати засудженій людині умовно-дострокове звільнення. Так, можливо, у деяких обставинах це може бути виправданим. Але не в усіх. [...] Найбільше запитання, чому одні матимуть право на пом'якшення (ст. 152 "зґвалтування", ст. 115 "умисне вбивство", ст. 111 "державна зрада"), а чинні військовослужбовці за ст. 405, 403, 407, 429, 402 КК – ні", – обурилася вона.
Журналістка і волонтерка Ольга Решетилова заявила, що законопроєкт "активно продавлював" Генеральний штаб Збройних сил України. Вона вважає посилення відповідальності спробою перекласти відповідальність за провальні операції з командування на нижчий офіцерський і рядовий склад.
У коментарях до її поста нардеп від "Слуги народу", голова цієї фракції Давид Арахамія заявив, що щодо законопроєкту у Раді доповідав начальник Генштабу ЗСУ генерал Сергій Шаптала. Він стверджує, що також це було проханням головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
"Особисто доповідати прийшов начальник Генштабу Шаптала, на ставці [верховного головнокомандувача] це було прохання Залужного. Незважаючи на те, що багато депутатів хотіли голосувати тільки перше читання, військові наполягали на критичних строках і важкій ситуації під Бахмутом, тому рішення було ухвалено в цілому за погодженням усіх фракцій. Домовилися слідкувати за всіма такими справами і, якщо будуть зловживання, знову змінювати закон", – написав він.
15 грудня на сайті президента оприлюднили петицію, автор якої закликає Зеленського ветувати закон.
"У військових немає можливості бути звільненими за пом'якшувальними обставинами. Людина, яка навіть у небойовій обстановці не виконала наказ командира, не матиме права на м'якше ставлення до неї та на звільнення від відбування покарання з випробуванням незалежно від обставин справи, особи засудженого та тяжкості правопорушення. Замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення росіян та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, залишаючись у глибокому тилу). Цей закон вигідний у першу чергу Росії та [її президенту Володимиру] Путіну. Можливо, саме російське лобі в Раді зробило так, аби цей закон виглядав саме так, щоб деморалізувати і так виснажених річною війною з більшим кількісно ворогом бійців ЗСУ, посіяти в них недовіру до Верховної Ради та особисто президента України", – пише її авторка Тетяна Костогризенко.
Петицію на момент публікації новини вже підписало понад 4 тис. осіб.
