"У Києві [була]. На 9.00 у мене манікюр, потім макіяж, а потім запис інтерв'ю, Андрій Федорів. І тут мене підіймає екснаречений і каже, що почалася війна. "Ти щось не так зрозумів. Що значить – війна? Мені на манікюр на 9.00". А я ще лягла о 2.00… Він каже: "Ми ж дивилися звернення [президента країни-агресора Володимира] Путіна. Точно війна, Раміно!" – "Мені у салон писати, що я не прийду? Андрію писати, що інтерв’ю переносимо? Подумають, що я безвідповідальна людина", – розповіла вона.
Блогерка зазначила, що потім і її хлопець Женя сказав про війну.
"Я кажу, що я нікуди не поїду. Які в нас дії? Вмикаю телевізор, телефоную Діані, своїй сестрі, мамі, кажу, що почалася війна. Вони також шоковані. Ми увімкнули телевізор і сиділи вдома. [Шок був] я не вірила взагалі. [...] Боже, ті дні згадую... Коли в Києві взагалі було безлюдно на вулицях. І так гуляти, давати інтерв’ю – це ж було неможливо. І коли мій екснаречений поїхав у "Гудвайн", узяв каву і круасан... Боже, я так була рада! – "Де ти взяв круасан? Ти що, взяв каву у стаканчику?" Для мене це була дикість", – пояснила Есхакзай.
За її словами, після 20-х чисел березня вона опинилася в Австрії.
"Я там побачила продукти на прилавках: овочі, фрукти – можна було їсти все, що хочеш! І люди ходять, не треба нікуди ховатися. І корм для тварин доступний у магазинах. Для мене це був шок, тому що я із 24 лютого до 20 березня провела на паркінгу. Спала в машині. Інколи виходила на вулицю… Я хоч і народилася в незалежній Україні, але звідкись у мене було совкове мислення, що "нє всьо так однозначно". Я взагалі не розумію, де воно взялося", – наголосила Есхакзай.
Вона розповіла, що вона не мала побоювання, що Україна може не встояти.
"Я навіть поклала собі у тривожний чемоданчик кухонний ніж. Думаю: "Сейчас кадыровцы зайдут именно ко мне, ко мне домой, – и получат". [...] Ніхто здаватися не збирався. Я сказала, що з Києва нікуди не поїду", – заявила блогерка.
Росія масштабно вторглася в Україну 24 лютого зі сходу, півдня та півночі, зокрема з території Білорусі. Окупанти підійшли до околиць Києва, але їх відкинули Збройні сили України та сили територіальної оборони.
2 квітня Київську область визволили від російських окупантів. У населених пунктах регіону було знайдено понад тисячу вбитих мирних жителів, зокрема зі зв'язаними руками.
Із середини квітня окупанти зосередили сили на Донбасі.