Росія хоче переписати Мінські угоди замість того, щоб намагатися досягти домовленості в їх рамках – Костін

Росія хоче переписати Мінські угоди замість того, щоб намагатися досягти домовленості в їх рамках – Костін

Костін: Для нас головне в Мінських угодах Росія повинна повністю піти з території Донецької та Луганської областей, і після цього Україна сама буде налагоджувати там мирне життя


Фото: sluga-narodu.com
Від моменту підписання Мінських домовленостей Росія порушила низку їхніх вимог. Про це в інтерв'ю "РБК-Україна", яке вийшло 8 лютого, заявив тимчасово виконувач обов'язків першого заступника голови української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі, нардеп від "Слуги народу" Андрій Костін.

Костін розповів, що зараз ТКГ працює над "так званим терміновим дорученням" щодо розроблення плану виконання Мінських угод.

"Чому "так зване" термінове? Тому що цьому дорученню вже більше року. Ще у 2016 році на рівні нормандського формату з'явилася ідея – і над нею працювали – розробити дорожню карту виконання Мінських угод. Зрозуміло, що виконання тих чи інших зобов'язань у будь-якому переговорному процесі починається із взаємних умов: а ось давайте спочатку ви це робіть, а потім це, а ми тоді зробимо це і так далі. І сама по собі ідея дорожньої карти 2016 року передбачала певну черговість покрокового виконання тих чи інших елементів Мінських домовленостей. Ця робота в нормандському форматі відновилася вже після 2019 року, і з'явився термін "кластери", – повідомив нардеп.

За словами Костіна, так звані кластери пропозицій Німеччини та Франції щодо реалізації Мінських угод досі в роботі в перемовників у нормандському форматі.

"Кластери якраз і представляють набір таких дій, які повинні або виконуватися одночасно, або одна повинна слідувати за іншою", – пояснив Костін.

Він зазначив, що в Мінських угодах не передбачено низки обставин, які є за фактом.

"Російська сторона зробила багато чого, що суперечить Мінським угодам, вона перевела ОРДЛО на рублеві розрахунки, роздала сотні тисяч російських паспортів, залучає їхніх власників до голосування на виборах до органів влади РФ. Ми усвідомлюємо, що в Мінських угодах нічого не сказано, наприклад, про розмінування, вихід із рублевої зони, паспортизацію та багато інших питань. Ці елементи в Мінських угодах не згадуються, але за фактом їх потрібно якимось чином вирішувати", – наголосив т.в.о. першого заступника голови української делегації.

Окрім того, як каже Костін, Мінські угоди сформульовано так, що їх "можна трактувати навіть не у двох, а більшій кількості варіантів". На рівні нормандського формату були спроби врегулювати це, додав він.

"Що стосується плану дій, який розробляється в політичній підгрупі ТКГ, то тут є дуже багато різних підходів, зокрема спроби другої сторони, по суті, переписати Мінські домовленості, включивши туди все те, що задовольняє їхні інтереси. Однак усі домовленості повинні відповідати інтересам України, що ми й відстоюємо. Ми неодноразово і на засіданнях політичної підгрупи, і на засіданнях ТКГ, і на рівні нормандського формату пропонували частину часу роботи політичної робочої групи зарезервувати для того, щоб продовжити роботу над законами, які прямо згадані в Мінських угодах і передбачають їх обговорення або узгодження. Але коли на кожному засіданні політичної підгрупи я вношу цю пропозицію, вона не підтримується Російською Федерацією", – наголосив нардеп.

Україна, за словами Костіна, у перемовинах зайняла конструктивну позицію.

"Ми кажемо: "Дивіться, є, наприклад, рішення Паризького саміту, і його політична частина, у тому числі, пов'язана із законом про особливий порядок місцевого самоврядування із включенням туди "формули Штайнмаєра". Ми готові продовжувати цю роботу, є відповідна таблиця, підготовлена попереднім модератором політичної підгрупи – послом [П'єром] Морелем. Ми по ній ішли десь до червня 2020 року, потім робота була заблокована. Ми говоримо: "Давайте повернемося до цього і хоча б частину часу продовжимо працювати над законопроєктами". Ця позиція відкидається. Це сигнал того, що РФ просто хоче, щоб була підтримана її позиція – фактично переписування Мінських угод, замість того, щоб намагатися досягти домовленості в рамках Мінських угод, якими б складними вони були. Адже головне для нас у цих угодах – Росія повинна повністю піти з території Донецької та Луганської областей, і після цього Україна сама буде налагоджувати там мирне життя", – резюмував Костін.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Перемовини щодо врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних перемовин погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.

Україна й західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.

Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.

Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції й закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.

Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.

1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати