0 Київ
Він зазначив, що американські аналітики й журналісти відраховують початок контрнаступу з 5 червня, і звернув увагу, що перший його тиждень минув в умовах інформаційного вакууму.
"У Києві оголосили мораторій на інформацію. Блекаут. "Нічого не говоритимемо з приводу наступу". І коли він почався, єдиним джерелом з поля бою для американських аналітиків і для значної частини українців стали так звані військові блогери Російської Федерації. Вони й раніше для американських аналітиків були суттєвою частиною інформації – у відомого всім Інституту вивчення війни левова частка інформації від них. Тому що вважали, наївно вважали, що вони мають об'єктивну інформацію, адже вони навіть критикували Кремль з ультраправих, ультранаціоналістичних позицій. "Погано Кремль воює, треба сильніше воювати". Вийшло, що, "якщо вони критикують Кремль, значить, вони можуть збалансовану інформацію давати". І всі підсіли на це", – сказав Швець.
І коли розпочалася операція сил оборони України, ці так звані блогери подавали лише вигідні для Росії відомості ("де треба – роздмухали, де не треба – промовчали"), які відразу підхоплювали інші ЗМІ, продовжив аналітик.
"Нічого не йде погано, все йде за планом. Але треба ось що розуміти. Що таке наступ? Це загальновійськова мобільна комбінована операція. Атака в лоб фактично або фронтальна атака на укріплені позиції противника. Це найбільша операція такого типу в Європі з часів Другої світової війни, а якщо ще брати інші континенти, то такі операції проводила до ЗСУ лише одна армія – Сполучених Штатів Америки. На початку 1990-х, коли воювала з Іраком, та у 2000-х, коли воювала знову з Іраком. Виходить, є лише одні військовослужбовці, генерали, фахівці, які до минулого тижня знали, що це таке, і проводили такі операції, – це американці. Теорію розробили вони, практику – вони ж, а Збройні сили України були ними підготовлені до цього", – сказав Швець.
Фронтальні атаки, продовжив він, неминуче спричиняють втрати, але щоб аналізувати успішність чи неуспішність таких операцій, важливо враховувати співвідношення цих втрат.
"Згідно з американською [військовою] доктриною, якщо це атака на дійсно укріплені райони, а перед ними – міни, то допускають втрату в одній битві до 25% техніки. Тут же російські блогери почали кричати про вісім [знищених] танків Leopard, що ледве не всі ЗСУ розбили… Насправді ці втрати, реальні втрати бронетехніки, як зараз підрахували американці, становили від 3% до 5%. Це взагалі ніщо. Тобто зовсім ніщо", – наголосив експерт.
За таких наступальних операцій завдають ударів по всій лінії фронту, у випадку з Україною – це приблизно 1,5 тис. км, вони мають бути точними й несподіваними, тому тут потрібен час і витримка, зазначив Швець.
"У будь-який момент у будь-якій точці... Ворог не повинен знати. Це складний захід. І вважають, що якщо це робити протягом тривалого, розумно тривалого часу, систематично, то цю лінію фронту буде прорвано. Це те, чим зараз займаються ЗСУ, – сказав колишній радянський розвідник. – Поки основний удар, наскільки я бачу останніми днями, завдавали в Запорізькій області – туди, на південь. Це якраз там, де зібралися… Ось якщо є в Росії якісь частини добрі, добірні, то це там. Але їх так мало! Тобто загалом вважають, що, за рідкісним винятком, порівняно з бійцями ЗСУ бійці Російської Федерації у професійному плані набагато гірші, у моральному плані слабші, мотивація ніяка й таке інше. Воно все має крякнути, але для цього потрібна витримка – і бити, бити..." – додав ексрозвідник.
