Згідно з офіційною інформацією Білого дому, під час 90-хвилинної розмови президент США Джо Байден та лідери інших країн обговорили свої дипломатичні зобов'язання і скоординували зусилля щодо подальшого накладення "серйозних економічних витрат, щоб притягнути Росію до відповідальності". Санкції координуватимуть через G7, Євросоюз і НАТО.
Деякі деталі розмови розповів радник президента Франції. За його словами, на порядку денному було питання надання гарантій безпеки Україні після війни з РФ в умовах, коли країна не є частиною НАТО і на неї не поширюється автоматичний оборонний механізм 5-ї статті Північноатлантичного договору.
Чиновник зазначив, що Франція готова надати гарантії безпеки. За його словами, це може бути забезпечення військовою технікою, щоб Україна могла впоратися з новим нападом, або, можливо, гарантії, які "зобов'язують втрутитися, якщо Україну буде атаковано, так, щоб ми могли оцінити, як їй допомогти".
За його словами, такі гарантії безпеки більше схожі на положення про оборону, яке зараз діє на території Європейського союзу, а не на захисний механізм НАТО, який передбачає автоматичну військову підтримку країни – члена Альянсу в разі нападу на неї.
За словами французького чиновника, союзники також обговорили необхідність переконання країн, які не входять ні в ЄС, ні в G7, ставитися до війни в Україні як до питання, що стосується миру в усьому світі, а не лише в Європі чи на Заході.
Контекст
Україна протягом останніх років прагнула членства в НАТО. 2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства (ПДЧ) Україна поки що не отримала.
23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".
Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що в разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.
Президент Володимир Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але, оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни "буде будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".
У низці країн заявили про готовність надати гарантії безпеки Україні, але "не як у НАТО" – про готовність скерувати свої війська у разі нападу на Україну не йдеться.
16 квітня Зеленський повідомив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія, Франція, Німеччина, Туреччина та Польща, але остаточної домовленості ні з ким із них ще немає. Ще від низки країн Україна очікує підтвердження.