"Тиснули, щоб Україна взяла нейтралітет". Арахамія розповів про переговори з РФ на початку війни

"Тиснули, щоб Україна взяла нейтралітет". Арахамія розповів про переговори з РФ на початку війни За словами Арахамії, основним пунктом для РФ на переговорах було питання нейтралітету України
Фото: sluga-narodu.com

На початку повномасштабної війни під час переговорів у Білорусі й Туреччині росіяни намагалися схилити Україну до нейтралітету і відмови він намірів вступити в НАТО. Про це розповів народний депутат, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук, яке опублікували в YouTube 24 листопада. 

За словами Арахамії, метою першої фази переговорів у Білорусі для української делегації було зробити так, щоб РФ визнала, "що з нами можна говорити". Таке завдання поставив президент України Володимир Зеленський.

"Росіяни просували меседж, що влада Зеленського "нелегітимна"… І після, здається, другої сесії [переговорів президент країни-агресора РФ Володимир] Путін вийшов на телебачення і сказав, що "ми визнаємо владу Зеленського як легітимну і будемо з нею вести переговори". Тобто ця фаза була успішною. Це була перша мета", – пояснив нардеп.

Другою метою було затягувати час, щоб виграти його для Збройних сил України.

"Тобто ми фактично були такою димовою завісою ЗСУ. Ми з ними (росіянами) вступали в довгі дискусії, колись тягнули час, колись, навпаки, скорочували, давали їм якесь відчуття, що вони перемагають у переговорах", – розповів Арахамія.

За його словами, на словах Росія "була готова на багато що". Однак насправді в кожної сторони була "своя гра", яка напряму залежала від ситуації на фронті.

Арахамія також зазначив, що для росіян було вкрай важливо схилити Україну до нейтрального статусу, тобто примусити не вступати в НАТО.

"Вони дійсно майже до останнього сподівалися, що вони нас дотиснуть до підписання такої угоди, щоб ми взяли нейтралітет. Вони готові були закінчити війну, якщо ми візьмемо – як Фінляндія колись – нейтралітет і дамо зобов’язання, що не будемо вступати до НАТО", – наголосив нардеп.

Він уточнив, що це був основний пункт для російської сторони, а всі інші вимоги були "косметичними й політичними", на кшталт "денацифікації, [захисту] російськомовного населення".

На запитання, чому Україна не погодилася на цю вимогу, Арахамія нагадав, що потрібно було б змінювати Конституцію, оскільки там чітко прописано наміри про вступ у НАТО. Інша причина – у Києві не було довіри до російських окупантів, що вони дійсно виведуть війська.

"Це можна було зробити, тільки якщо є гарантії безпеки. Ми ж не могли щось підписати, відійти, усі б там видихнули, а потім би вони зайшли більш підготовлені. Бо вони зайшли насправді непідготовлені до такого супротиву. Тому ми могли лише працювати, коли є 100-відсоткова впевненість, що це не повториться вдруге. А такої впевненості немає", – зазначив нардеп.

Арахамія пригадав, що після повернення української делегації зі Стамбулу в Київ прибув прем’єр Великобританії Борис Джонсон. Він закликав узагалі нічого не підписувати з росіянами, а "просто воювати".

Політик додав, що в будь-якому разі українська делегація не мала юридичного права підписувати якісь документи під час переговорів. Це "теоретично" могло б відбутися під час зустрічі Зеленського й Путіна. Після цього такий гіпотетичний документ мав би ратифікувати український парламент.

Контекст

Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Переговори щодо закінчення війни Україна та Росія вели на рівні делегацій. У лютому – березні відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня в Туреччині). Крім того, делегації зустрічалися у відеоформаті.

Арахамія казав, що українська делегація у Стамбулі офіційно запропонувала підписати договір про гарантії безпеки. Інший член переговорної групи, посол України Олександр Чалий стверджував, що Україна фактично буде згодна на без'ядерний та позаблоковий статус, якщо буде підписано запропонований Києвом договір про міжнародні гарантії безпеки.

Однак згодом переговорний процес припинили, бо з російського боку немає конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України 17 травня. Президент США Джо Байден 31 травня заявив, що переговори України з Росією "зайшли у глухий кут" не з вини Києва.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати