За його словами, головне питання порядку денного – повернення до дотримання режиму припинення вогню на Донбасі.
"Ми маємо повернутися до того стану безпеки, який був у перші тижні й місяці після впровадження [режиму] припинення вогню 27 липня [2020 року], коли справді була тиша й без загиблих. Тому що тільки за вчора й позавчора кілька загиблих", – сказав Арестович.
На засіданні розглянуть питання про відновлення подання електроенергії на насосну станцію першого підйому Південнодонбаського водопроводу, яку бойовики обстріляли 6 квітня. Унаслідок цього мешканці 50 населених пунктів по обидві сторони від лінії зіткнення залишилися без води.
За словами Арестовича, ремонтні роботи розпочнуться, коли сторони нададуть гарантії дотримання режиму тиші під моніторингом місії ОБСЄ.
Наступне засідання ТКГ за планом мало відбутися 14 квітня.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ відбуваються у форматі відеозв'язку.
Відносини України й Білорусі стали напруженими 2020 року на тлі виборів у Білорусі й у зв'язку із протестами, які відбулися після них. У серпні Білорусь попри прохання української влади відмовилася видавати бойовиків ПВК "Вагнер", яких підозрюють в участі у війні на Донбасі, а передала їх Росії.
Після цього Міністерство закордонних справ України вперше в історії викликало для консультацій до Києва посла в Білорусі Ігоря Кизима. У вересні він повернувся до Мінська.
Влада Білорусі звинувачує Україну в причетності до опозиційних протестів у країні. Україна звинувачення заперечує, а міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба називав їх фантасмагоричними.
У квітні 2021 року віцепрем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що Україна шукатиме інше місто замість Мінська для переговорів ТКГ після карантину, оскільки Білорусь втратила довіру.
+1 Київ
