Делегація висловила пропозицію на позачерговому засіданні ТКГ 9 грудня "з метою забезпечення сталого перемир'я, а також реалізації пункту 3 Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, що передбачає забезпечення ефективного моніторингу та верифікації режиму припинення вогню".
"Україна запропонувала розширити склад СЦКК не лише підписантами Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, а й уповноваженими представниками країн – учасниць нормандського формату [Франція, Німеччина] (за їхньою згодою) як незалежною стороною. Ця пропозиція була категорично відкинута Російською Федерацією", – ідеться у повідомленні.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
У вересні 2014 року на Донбасі було створено Спільний центр із контролю та координації. До його складу входили українські та російські військовослужбовці. Вони займалися моніторингом і координацією припинення вогню та організацією буферної зони.
18 грудня 2017 року в міністерстві закордонних справ РФ заявили, що Росія відкликає своїх офіцерів із СЦКК. У відомстві зазначили, що новий порядок в'їзду в Україну російських громадян, який набув чинності з 1 січня 2018 року і згідно з яким вони мають заздалегідь повідомляти про поїздку, "неприйнятний" для російських офіцерів, які входять до складу Спільного центру.
В українському МЗС розцінили таке рішення Росії як чергову провокацію та прагнення зняти із себе будь-яку відповідальність за наслідки збройної агресії проти України.
Тодішній президент України Петро Порошенко пропонував посилити СЦКК представниками Німеччини та Франції.