Україна запустить ІТ-систему управління коштами на відновлення інфраструктури

Україна запустить ІТ-систему управління коштами на відновлення інфраструктури

За словами Олександра Кубракова, впровадження системи дасть можливість ефективно розподіляти кошти на відновлення інфраструктури України


Фото: EPA

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства інфраструктури щодо старту експериментального проєкту запровадження цифрової системи управління відновленням транспортної інфраструктури України. Про це пресслужба Міністерства інфраструктури України повідомила у Facebook 18 листопада.

За словами міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, ІТ-система дасть можливість відстежувати весь цикл інфраструктурного проєкту – від проєктування, проведення публічних закупівель, здійснення робіт із будівництва, реконструкції і ремонту до введення готових об'єктів в експлуатацію.

"Використання принципу "всі бачать все" дасть змогу громадськості, міжнародним партнерам чітко розуміти, куди і як витрачаються кошти, спрямовані на відновлення. Впровадження цифрового управління відновленням сприятиме ефективному, прозорому і підзвітному розподілу коштів на інфраструктурне відновлення", – написав міністр, зазначивши, що в майбутньому система може стати основою електронної системи управління відновленням для всіх галузей України.

Запуск системи заплановано на початок 2023 року.

Також Кубраков нагадав, що Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо репарацій Україні від Росії, яка, зокрема, визнає необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків і реєстру збитків. Він заявив, що зараз ведуть роботу над тим, щоб міжнародний реєстр збитків інтегрувати з реєстром пошкодженого майна України.

Контекст

Відновлювати Україну, яка зазнала колосальних руйнувань унаслідок військової агресії РФ, влада має намір насамперед за кошти заарештованих активів РФ, заявляв прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

У відповідь на повномасштабний напад Росії на Україну США, Канада, Євросоюз, Великобританія, Австралія і Японія ввели проти РФ кілька пакетів санкцій. Зокрема, США і ЄС ввели санкції щодо Центробанку Росії, заморозивши його закордонні активи.

За інформацією міністра фінансів РФ Антона Силуанова, Росія "не може використати" $300 млрд своїх резервів. Радник президента України Олег Устенко 15 березня повідомив, що "ці кошти вже зарезервовані для нас, плюс туди надходитимуть гроші від продажу заарештованого майна російської так званої еліти".

Генеральний прокурор США Меррік Гарланд 26 квітня заявив, що міністерство юстиції країни підтримає зусилля щодо передання заарештованих активів РФ Україні. Проте міністерка фінансів США у травні заявила, що Штати не можуть законно заарештувати заблоковані активи Центробанку РФ.

Генеральна Асамблея ООН 14 листопада на спеціальній сесії ухвалила резолюцію щодо необхідності притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права під час вторгнення в Україну, а також про створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.

Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що резолюція ООН про те, що РФ має виплатити Україні репарації, не є документом, який юридично зобов'язує.