$39.66 €42.49
menu closed
menu open
weather +18 Київ

В Офісі президента відповіли на звинувачення Кремля у нібито небажанні України виконувати Мінські домовленості

В Офісі президента відповіли на звинувачення Кремля у нібито небажанні України виконувати Мінські домовленості Подоляк нагадав, що Україна наполягає на проведенні зустрічі лідерів країн нормандського формату
Фото: rbc.ua
Із 2019 року українська сторона зробила для виконання Мінських угод більше, ніж Росія. Про це у коментарі "РБК-Україна" 20 лютого заявив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

Він прокоментував слова спікера Кремля Дмитра Пєскова, що президент РФ Володимир Путін не вірить у наміри президента України Володимира Зеленського виконувати Мінські угоди. Пєскова 20 лютого цитувало агентство ТАСС.

Подоляк у відповідь сказав, що "будь-який переговорний процес – це дорога з двостороннім рухом, шлях до пошуку прийнятного сторонами компромісу".

"Але якщо оцінювати, яка зі сторін більше намагається пройти цим шляхом, то українська сторона за період із 2019 року зробила точно більше", – заявив він.

Радник зазначив, що РФ досі не пояснила невиконання угод зі свого боку, зокрема блокування роботи КПВВ на Донбасі, недопуск представників Червоного Хреста на тимчасово окуповані території України та руйнування режиму припинення вогню.

"Про що це все говорить? Мінський формат залежить від деякої нелогічності Мінських документів. Перемішування пунктів безпеки, гуманітарної сфери та політики й стало тим, що зараз призводить до заболочування переговорного процесу", сказав він.

Подоляк нагадав, що Україна наполягає на проведенні зустрічі лідерів країн нормандського формату.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри факти й докази, надані Україною.

Переговори щодо врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). 

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.

Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає знищення України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.

3 лютого в ефірі токшоу "ГОРДОН" офіційна представниця Держдепартаменту США Андреа Калан заявила, що Росія не виконала своїх зобов'язань щодо Мінських угод.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив 7 лютого, що Україна має свої "червоні лінії" і за жодних обставин від них не відступить.

"Перше – ми не підемо на поступки щодо територіальної цілісності України. Друге – ми не підемо на прямий діалог із так званими "ДНР" і "ЛНР". Це не передбачено Мінськими домовленостями. Намагання встановити такий діалог – це виключно інтерес РФ, щоб позбутися статусу сторони конфлікту і перетворити себе на посередника. І третє – я наголосив, що український народ завжди буде єдиним джерелом рішень щодо нашої зовнішньої політики та її напрямів", – сказав Кулеба.

17 лютого на Донбасі різко загострилася ситуація. За інформацією штабу операції Об'єднаних сил, було обстріляно понад 30 населених пунктів на підконтрольній Україні території, до того ж під удар потрапили дитячий садок і кілька шкіл, де в цей час були діти. Постраждали двоє військових і п'ятеро цивільних. Протягом наступних днів обстріли тривали.