Чат-бот, який має назву "Хімічна (не)Безпека! Як діяти", розробив Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки.
Цей чат-бот допоможе користувачам:
- дізнатися про різні хімічні речовини та навчитися їх розрізняти;
- виявити ознаки хімічної атаки;
- отримати алгоритм дій у разі небезпеки;
- проконтролювати стан домашньої аптечки.
"Майте чат-бот під рукою. Прогляньте його, щоби зрозуміти структуру. Поділіться чат-ботом із рідними, друзями, колегами", – ідеться в повідомленні.
Як уточнили в МОЗ, проєкт створили за підтримки програми "Український фонд швидкого реагування", яку реалізують за сприяння Державного департаменту США та Асоціації психологічного консультування та травмотерапії.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст
На початку березня російські ЗМІ почали розповсюджувати пропагандистські меседжі про нібито наявність в Україні військово-біологічної програми. Зокрема, офіційний представник міноборони Росії Ігор Конашенков заявив, що нібито в українських біолабораторіях, які розташовані неподалік РФ, "розробляли компоненти біологічної зброї". 9 березня Конашенков сказав, що "українські націоналісти" завезли до Золочева Харківської області приблизно 80 тонн аміаку. Він заявив про "підготовку українськими націоналістами провокації з використанням отруйних речовин". Жодних підтверджень він не надав.
Після заяв офіційних осіб РФ представниця Білого дому Джен Псакі припустила, що Росія може застосувати в Україні хімічну чи біологічну зброю або використати її в операції "під чужим прапором" (тобто влаштувати провокацію і звинуватити в цьому Україну).
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не розробляє жодної зброї масового ураження і звинуватив Росію в імовірній підготовці хімічної атаки на Україну.
24 березня президент США Джо Байден сказав, що Сполучені Штати дадуть відповідь на застосування президентом РФ Володимиром Путіним хімічної зброї в Україні.
Лідери країн G7 застерігали РФ від застосування хімічної, біологічної чи ядерної зброї.