-2 Київ
Студенти думали, що їх везуть на територію Росії для проведення "навчання молодого бійця", а деякі взводи сформували вже на території України. Водночас вони не проходили жодної медкомісії, забирали навіть тих, хто мав проблеми зі здоров'ям.
Завданням мобілізованих, привезених до села Веселе Харківської області, було рити опорні пункти для блокпостів, перевіряти машини, записувати і передавати ці дані та пускати сигнальні ракети у разі нападу.
За словами солдатів, у Макіївці їм видали автомати та штик-ніж, чотири магазини. Набоїв у них не було.
Другокурсник "Донецького національного технічного університету" Владислав Васильченко розповів, що мобілізованим показували, як збирати-розбирати зброю під час перевезення поїздом.
"Більшість зброї була іржавою. Є приклад в одного хлопця: він витягнув пружину зі ствольного короба, вона була настільки іржавою, що розпалася в руках", – сказав він.
19-річний першокурсник "Донецької академії управління" Юрій Сікач розповів, що серед спорядження були ремені із радянськими значками та каски часів Другої світової війни, які розбивалися після падіння з висоти одного метра.
"Ми шукали, де можна знайти воду, питали мирних жителів. Вони підказали, де колодязь. Їжа – двічі на день, польова кухня, каші, супи без м'яса... Хліб, наскільки я зрозумів, нам одного разу привезли, бо бачив етикетку. Привезли 11 березня, і аж до 20-го хліб із цим маркуванням так і роздавали", – сказав він.
Інші солдати розповіли, що їх поселили у нетопленій школі у Вільхівці Харківської області, деякі жили у занедбаних будівлях. Перші кілька днів їх не годували, а під час розміщення заявили: "Якщо щось хочете, робіть самі". Також, за словами солдатів, серед них було багато хворих, жодного медичного забезпечення не було.
Солдати подякували за допомогу та гуманне ставлення українським військовим та медикам. Вони стверджують, що не хотіли воювати, але не мали вибору, окрім як виконувати накази. Своїх земляків закликали уникати мобілізації.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
