На Заході наголосили на "високій імовірності ескалації ситуації".
На запитання, чи вищий зараз ризик російської військової агресії, ніж у минулі роки, вона відповіла, що дані української розвідки збігаються з інформацією країн-партнерів про високу ймовірність дестабілізації ситуації в Україні. Заступниця міністра оборони додала, що висновки союзників "ґрунтувалися не лише на інформації про чисельність російських військ уздовж українського кордону", вона припускає, що Вашингтон має додаткову інформацію про наміри президента РФ Володимира Путіна.
Водночас, на думку Маляр, інтерпретації західної розвідки "вимагають подальшого обговорення".
Вона зазначила в ефірі телеканала ICTV 15 листопада, що дані української та західної розвідок про кількість російських військ поблизу кордону та їхні переміщення збігаються.
"У нас немає розбіжностей із даними розвідок країн-партнерів ні за фактами, ні за цифрами. Ми маємо розбіжності в інтерпретації цих цифр і в прогнозах... Ми по-різному прогнозуємо, але станом на зараз ці прогнози збігаються, тому що приблизний час кризи – зима цього року, починаючи з грудня", – сказала Маляр.
Начальник головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов повідомив FT, що, за оцінками Києва, Росія розмістила на кордоні приблизно 114 тис. військовослужбовців, із них 92 тис. – сухопутні війська, 22 тис. – повітряні та морські сили.
Він зазначив, що російські сили "демонстративно залишили свої танки, бойові машини та реактивні системи поблизу кордону" після широкомасштабних спільних військових навчань із Білоруссю у вересні. "Це можна розглядати як підготовку до широкомасштабного вторгнення та спробу психологічного тиску", – сказав він.
За інформацією видання, США побоюються, що нинішній стан справ небезпечніший за весняне загострення біля кордонів України, коли Росія під приводом навчань також зібрала велику кількість військ.
Контекст
РФ із кінця березня нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня заявив, що всі ці війська нібито залучені до навчань. За його словами, з 23 квітня війська розпочали повернення до пунктів постійної дислокації. Водночас він повідомив, що техніка та озброєння 41-ї загальновійськової армії, які залучатимуть до навчань у вересні, залишаться на полігоні Погоново у Воронезькій області.
5 травня газета The New York Times повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишається ще приблизно 80 тис. військових.
30 жовтня американська газета The Washington Post написала, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною, і це викликає занепокоєння у високопосадовців у США та Євросоюзі.
1 листопада видання Politico опублікувало супутникові фото, зазначивши, що на них видно військову техніку, яку РФ нібито стягнула до кордонів України. У ГУР Міноборони України повідомили 2 листопада, що жодних змін на кордоні з РФ не відбулося. У Кремлі не коментували публікації Politico.
5 листопада начальник Генерального штабу Збройних сил України Сергій Шаптала сказав, що українська розвідка не фіксує нарощування російських військ біля кордону України. За його даними, російські війська повертаються до пунктів постійної дислокації.
6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ біля кордону України.
8 листопада Bloomberg із посиланням на дані військово-розвідувальної компанії Janes написало, що Росія перекидає танки до українського кордону.
США офіційно попередили Росію про можливі наслідки через концентрацію її військ на кордоні з Україною. Франція та ФРН також пригрозили РФ наслідками у разі спроби порушити територіальну цілісність України. У НАТО заявили, що уважно стежать за ситуацією на кордоні України та готові реагувати на розвиток подій.