"Уже створено багато так званих приватних військових компаній, які знаходяться і під контролем міністерства оборони Росії, і під контролем Росгвардії. Ті вагнерівці, які підписали контракт із міністерством оборони чи Росгвардією, продовжують свою службу або у збройних силах РФ, або в інших приватних компаніях", – сказав він.
За словами Скібіцького, також відбулося переформатування групи "Вагнера" в інших країнах, де їх було залучено, насамперед в Африці, на Близькому Сході – у Сирії, у Лівії. Самої групи "Вагнер" там немає, а діють інші приватні військові кампанії, які контролює російське міноборони, зазначив він.
Контекст
ПВК "Вагнер" – найвідоміша серед приватних військових компаній, які воювали проти України. У її лавах були найманці й завербовані в тюрмах ув'язнені. За інформацією Білого дому станом на кінець грудня 2022 року, сили ПВК "Вагнер", спрямовані в Україну, сягнули 50 тис. найманців, із них 10 тис. – контрактники, а ще 40 тис. – завербовані в тюрмах ув'язнені.
Міністерство фінансів США 26 січня 2023 року визнало російську приватну військову компанію "Вагнер" транснаціональною злочинною організацією.
Після невдалого заколоту "Вагнера" у РФ 23–24 червня 2023 року російська влада заявила, що ПВК має "піти в Білорусь". Президент країни-агресора Росії Володимир Путін назвав учасників заколоту "зрадниками", які зробили помилку. Він закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони РФ або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти в Білорусь, заявив він.
Для найманців ПВК "Вагнер" у Білорусі, як повідомили ЗМІ, будують табір, на територію республіки вже прибувають найманці. Після заколоту, за даними ЗМІ, Путін ухвалив рішення ліквідувати ПВК "Вагнер".
+4 Київ
