"Харків тримається. Я думаю, багато кого здивувала позиція Харкова, його стійкість, його власне бажання відстояти себе, відстояти свою свободу. І тому, мені здається, Україна і світ дивилися на місто", – сказав він.
Письменник зазначив, що раніше в Харкові було середовище активістів, де всі одне одного знали, а після початку повномасштабної війни РФ проти України з'явилося багато волонтерських центрів, де працюють люди, які раніше не ходили на мітинги й не брали участі в політичному житті.
"Це харків'яни, харків'янки, молоді люди, старші люди, бізнесмени, підприємці, просто мешканці міста, які включилися із самого початку, з першого дня. Для них не було питання, виїхати чи не виїхати, – вони тут залишилися. І власне, не бути поруч із ними було трішки навіть соромно. Тому, безперечно, для мене не було питання, виїжджати чи не виїжджати. Я залишився, тому що знав, що я буду тут робити", – розповів Жадан.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Відео: Алеся Бацман / YouTube
Контекст
Російські війська перебувають на території Харківської області від початку відкритого вторгнення в Україну – 24 лютого. За даними голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова станом на 29 травня, загарбники окупували приблизно 31% території регіону.
5 травня головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що ЗСУ перейшли до контрнаступальних дій на харківському та ізюмському напрямках. За цей час українській армії вдалося звільнити низку населених пунктів у Харківській області.
На початку травня Синєгубов говорив, що завдяки успішним діям ЗСУ окупанти значно скоротили кількість обстрілів Харкова, але наприкінці травня інтенсивні обстріли міста відновилися.
Станом на 19 червня, за даними управління поліції Харківської області, у регіоні від початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло 860 місцевих жителів, із них 43 дитини. Після цього було зафіксовано нові обстріли. 27 червня в Харкові загинуло п'ятеро, 31 людина дістала поранення. За даними місцевої влади, від початку війни в Харкові було зруйновано 3,5 тис. будинків, із них 500 багатоповерхових, вони не підлягають відновленню.