За даними авторів звіту, у тих випадках, де потерпілим не було завдано серйозної шкоди, винуватих штрафували або заносили до реєстру осіб, які вчинили домашнє насильство. Водночас постраждалим, більшість яких становили жінки, не надавали захисту.
У звіті також зазначають, що в ОРДЛО обмежено незалежну правозахисну діяльність, через що лише деяким активістам руху на захист прав жінок вдалося продовжити роботу на цій території. Ті ж, хто й далі відстоював права жінок, робив це з ризиком для власної безпеки, підкреслюють автори звіту.
Окрім того, кілька активістів сказали управлінню верховного комісара ООН, що їм ніяк не вдається надавати послуги через відсутність фінансування і підтримки. До того ж терористи "ДНР" і "ЛНР" не дозволяють їм отримувати кошти від міжнародних організацій для фінансування послуг або притулків для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Щонайменше одній активістці погрожували затриманням у разі отримання нею такого фінансування.
За словами активістів руху на захист прав жінок, в ОРДЛО є значний брак притулків для постраждалих від домашнього насильства, а в сільській місцевості центрів надання послуг і притулків немає зовсім.