"З нами працюють Генеральна прокуратура України, представники місії ООН, Служби безпеки, представники Головного управління розвідки. Вони всі збирають свідчення. Усе записують і передають у всі керівні органи різних країн ООН, Європарламенту, США тощо. Це не висвітлюється для того, щоб бійці, які знаходяться в полоні, не постраждали. А вони можуть постраждати", – сказав він.
Кротевич закликав журналістів утриматися від запитань про обставини полону. За його словами, розголошення інформації щодо російського полону може нашкодити тим, хто досі там перебуває.
Він зазначив, що Росія – це не країна, якій важливий суспільний резонанс. Тому розголос може мати зворотний ефект для українських військовополонених і погіршити умови їхнього перебування або зашкодити переговорному процесу щодо звільнення.
Контекст
21 вересня Україна і Росія провели наймасштабніший з моменту повномасштабного вторгнення РФ обмін полоненими. З полону звільнили 215 захисників України, із них 108 – азовці. Росії віддали кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука та 55 російських військових.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими опублікував повний список українців, яких вдалося повернути з російського полону внаслідок цього обміну.
Обмін відбувався на локаціях у кількох країнах, зокрема в Чернігівській області в Україні, Саудівській Аравії та Туреччині.
Командирів маріупольського гарнізону – командира "Азову" Дениса Прокопенка (Редіса), його заступника Святослава Паламаря (Калини), в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Волинського (Волину), командира 12-ї бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Дениса Шлегу та командира роти "Азову" Олега Хоменка (Апіса) –обміняли в Анкарі.
На сьогодні в полоні залишається понад дві 2 тис. захисників Маріуполя.