-3 Київ
Президенту РФ Володимирові Путіну доводиться вирішувати свої стратегічні завдання, поки американський президент Дональд Трамп у Білому домі. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив російсько-американський історик, автор книжки "ФСБ підриває Росію" Юрій Фельштинський.
"Чи здатна російська економіка витримати настільки сильне падіння ціни на нафту? Думаю, ніхто цього не знає. За часів Бориса Єльцина, на початку 1990-х, ціна на нафту становила приблизно $12 за барель. Це було однією із причин украй тяжкого стану російської економіки й уряду Єльцина. Із кінця 1990-х ціна на нафту поступово зростала. Це мало стосунок не до режиму в Росії і не до приходу Володимира Путіна до влади, а до глобального зростання цін на сировину на світовому ринку. На жаль, щоразу, коли ціна на нафту піднімалася вище ніж $100 за барель, Кремль використовував нафтові гроші для розв'язування воєн. Так було у 2008 році, коли РФ увійшла у Грузію, і у 2014 році, коли Росія увійшла в Україну. Відповідно, можна очікувати, що зараз, за умов падіння ціни на нафту зовнішньополітична активність Росії знизиться", – сказав історик.
Він зазначив, що президент США Дональд Трамп робить спроби підняти ціну на нафту і допомогти в такий спосіб російському президенту викрутитися.
"Є дві серйозні обставини, які роблять нинішню ситуацію абсолютно непрогнозованою: перша – коронавірус; друга – перебування Трампа в Білому домі. Може статися, що Трамп там останній рік. Якщо Трамп програє вибори, Путін втратить свого союзника. Тому Путіну доводиться вирішувати свої стратегічні завдання, поки Трамп у Білому домі. Чи зможе він це зробити за сильного падіння цін на нафту і пандемії коронавірусу, не знаю. Можливо, ця пандемія Путіну здається серйозним союзником для досягнення його цілей. Ми і спостерігаємо, як останніми днями Трамп робить відкриті і, я б навіть сказав, ризиковані особисто для нього, такі, що суперечать інтересам Сполучених Штатів і американського народу, спроби штучно підняти ціну на нафту і допомогти в такий спосіб режиму Путіна викрутитися зі складної ситуації, у яку Путін потрапив через нафтову війну із Саудівською Аравією", – підкреслив Фельштинський.
На його думку, знижуючи ціни на нафту, Саудівська Аравія прагне не так тиску на Росію, як підірвати економіку Ірану.
"Потрібно розуміти, що рішення Саудівської Аравії не знижувати видобування нафти й у такий спосіб знизити на неї ціну пов'язане не тільки з бажанням Саудівської Аравії збільшити свою частку на світовому нафтовому ринку і придушити конкурентів, але, головне, завдати економічного удару по своєму головному стратегічному зовнішньополітичному супротивнику – Ірану, для якого нафта – єдине серйозне джерело надходження валюти. Знижуючи ціни на нафту на світовому ринку (чому за випадковим збігом обставин відчутно сприяв коронавірус), Саудівська Аравія завдає по Ірану найпотужнішого економічного удару, порівнянного з відкритими воєнними діями", – підсумував історик.
До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжувала діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. На тлі невдалих перемовин Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила вступити в "тотальну цінову війну" і наростити видобуток із нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Водночас Росія не планує нарощувати видобування нафти.
Падіння цін на нафту триває з початку березня. Головною причиною стало те, що Росії і Організації країн – експортерів нафти не вдалося домовитися щодо нових обмежень рівня видобування нафти. До 9 березня вартість нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель, що стало максимальним денним падінням із 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці.
30 березня ціна на нафту марки WTI опустилася нижче ніж $20 за барель уперше із 2002 року. Про це свідчать дані торгів. Уночі ціна бареля нафти WTI була на рівні $19,98. За даними торгів на лондонській біржі ICE, ціна бареля нафти Brent із постачанням у травні знизилася до $23,39. Червневі ф'ючерси торгують на рівні $26,73.
