"Учасники визнають європейські прагнення Грузії, Молдови та України". Опубліковано декларацію саміту "Східного партнерства"

"Учасники визнають європейські прагнення Грузії, Молдови та України". Опубліковано декларацію саміту "Східного партнерства" Саміт проходить 24 листопада у Брюсселі
Фото: EPA

Учасники саміту "Східного партнерства" позитивно оцінили набуття чинності угодами про асоціацію із Грузією, Молдовою та Україною, ідеться у спільній декларації.

На сайті Європейської ради опублікували спільну декларацію за підсумками саміту "Східного партнерства", який проходить сьогодні у Брюсселі.

"Учасники саміту знову підтверджують велике значення, яке вони надають "Східному партнерству" як особливому виміру європейської політики сусідства. Вони знову підтверджують їхню загальну відданість цьому стратегічному й амбітному партнерству, основаному на спільних цінностях, взаємних інтересах і розумінні, причетності та відповідальності, диференціації, взаємній підзвітності, яка наближає країни-партнери зі Східної Європи до Європейського союзу. Стійкий та ефективний прогрес у галузі реформ є ключем до безперервного успіху "Східного партнерства", – ідеться в документі.

Наголошують, що учасники саміту позитивно оцінюють набуття чинності угодами про асоціацію із Грузією, Молдовою та Україною.

"У цьому контексті учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір цих партнерів, як зазначено в угодах про асоціацію. Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським союзом. Учасники саміту вітають підтримку їхньої імплементації з боку ЄС", – зазначено в документі.

У ньому йдеться, що у зв'язку з цим час залучити країни, з якими діють угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, "до спільних дискусій про прогрес, можливості та виклики у питанні реформ, пов'язаних із асоціацією – як про це просять їхні партнери – для сприяння повної імплементації угод про асоціацію та поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі".

Сторони висловили занепокоєння "порушеннями принципів міжнародного права в багатьох частинах регіону".

"Учасники саміту вимагають відновлення зусиль щодо сприяння мирному врегулюванню невирішених конфліктів у регіоні на основі принципів і норм міжнародного права. Вирішення конфліктів, зміцнення довіри і добросусідських відносин мають важливе значення для економічного і соціального розвитку та співробітництва. Учасники саміту вітають зусилля і посилення ролі ЄС у вирішенні конфліктів та зміцненні довіри в межах або на підтримку наявних узгоджених форматів переговорів і процесів, зокрема через безпосередню присутність, коли це необхідно", – наголошують у документі.

У декларації зауважують, що фінансову підтримку з боку ЄС надають за умови здійснення конкретних кроків щодо впровадження реформ.

"Європейська правда" зазначає, що українська сторона підготувала свій додаток до декларації, у якому повідомила, що націлена на подальше зближення з ЄС. Цього документа ще не опублікували.

Видання пише, що суперечки під час узгодження декларації стосувалися пункту 6, у якому йдеться про конфлікти на території країн "Східного партнерства".

Сьогодні у Брюсселі проходить саміт "Східного партнерства". Глави держав і урядів країн – членів ЄС обговорюють із представниками України, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Білорусі подальшу співпрацю. Україну на саміті представляє президент Петро Порошенко.

"Східне партнерство" – проект Євросоюзу, основною заявленою метою якого є розвиток інтеграційних зв'язків ЄС із шістьма країнами колишнього СРСР: Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Вірменією та Білоруссю.

Саміт "Східного партнерства" проходить раз на два роки. Європейський парламент 15 листопада підтримав поглиблення європейської інтеграції України, Грузії та Молдови у форматі "Східне партнерство плюс".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати