Україна буде наполягати, щоб нові механізми реагування на порушення в Раді Європи не завдавали шкоди наявним процедурам – МЗС

Україна буде наполягати, щоб новий санкційний механізм, який мають розробити в Раді Європи, не завдавав шкоди наявним процедурам. Про це сказав заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця під час виступу на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Гельсінкі 17 травня, текст своєї промови він опублікував у Facebook.

"Наразі делегаціям слід розробити додатковий механізм без шкоди для інших наявних процедур, включно з діяльністю Парламентської асамблеї Ради Європи та конвенційних контролюючих органів, як це визначено в декларації 1994 щодо виконання зобов'язань. Україна наполягатиме на тому, що це єдиноправильний шлях імплементації рішення, оскільки декларація 1994 року і дотепер діє, як і Європейська конвенція з прав людини", – сказав заступник міністра.

Комітет міністрів Ради Європи на щорічній сесії в Гельсінкі 17 травня заявив, що держави – члени РЄ повинні мати право на рівних умовах брати участь у роботі Комітету міністрів та ПАРЄ. Також міністри зазначили, що "вітали б" участь делегацій усіх держав-членів у наступній, червневій, частині сесії ПАРЄ, враховуючи вибори генерального секретаря Ради Європи та суддів Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, комітет заявив, що має бути розроблено додаткову процедуру, яку може ініціювати Парламентська асамблея, Комітет міністрів для реагування на порушення країною – членом РЄ статутних зобов'язань або недотримання стандартів. Водночас комітет підкреслив важливість своєчасної сплати внесків до Ради Європи всіма членами організації.

Як пише "Європейська правда", незважаючи на те, що в рішенні немає згадок про Російську Федерацію, рішення, ухвалені Комітетом міністрів РЄ, можуть відкрити шлях для повернення цієї країни до роботи в ПАРЄ.

Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба назвав рішення "суперечливими за змістом і ганебними за контекстом". Він додав, що Україна голосувала проти них під час погодження на рівні послів. За його словами, Україна в ПАРЄ буде боротися проти повернення російської делегації.

Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі.

8 квітня 2019 року "Європейська правда" написала, що представники Німеччини в Раді Європи ведуть активні дії для зняття санкційного тиску з РФ. Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи затвердило термінові дебати, на яких парламентаріям пропонували розглянути доповідь делегата від Нідерландів Тіні Кокса (фракція "Об'єднані ліві") з пунктом, що передбачає позбавлення ПАРЄ права накладати санкції на національні делегації. Це давало змогу створити механізм повернення делегації РФ до роботи в асамблеї.

9 квітня стало відомо, що початковий варіант доповіді Кокса змінено. Голландський делегат запропонував створити альтернативний варіант запровадження санкцій, за яким останнє слово в разі покарання країни, що порушує принципи співіснування європейських націй, має належати Комітету міністрів Ради Європи.

10 квітня ПАРЄ схвалила резолюцію про підтримку доповіді "Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього". В резолюції міститься заклик до РФ призначити делегацію в асамблею і відновити обов'язкову сплату внеску в бюджет організації. Право ПАРЄ самостійно вводити санкції було залишено без змін.

Глава МЗС України Павло Клімкін заявив 13 травня в Брюсселі, що Україна може відмовитися від дотримання Мінських угод у разі, якщо Рада Європи зніме санкції з Росії.