"Мені дуже важко уявити ситуацію, якби мені довелося народитися білорусом і жити в сьогоднішній Білорусі. Я вдячний долі, що Україна так далеко від цього стандарту, у якому перебуває Білорусь, – несвобода тисне на них протягом майже 30 років. Я не знаю, що робив би! Напевно, емігрував", – сказав письменник.
Він зазначив, що свободу по-справжньому цінують тільки тоді, коли втрачають.
"Ми були дуже близькі до цього під час Майдану. Коли здавалося, що все висить на волосині, залишилися лічені години – усе догорає, завіса від диму зі спалених шин розвіюється, і залишилася якась жменька людей, готових за це померти. Ось тоді було відчуття дуже-дуже близької втрати, проте вона, слава богу, не сталася", – заявив Андрухович.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
2021 року масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
+2 Київ
