+1 Київ
Зюсслі, який за кілька днів іде у відставку після шести років перебування на посаді, прокоментував небезпеку з боку країни-агресора Росії, її напад на Україну й потребу співпрацювати з НАТО.
За його словами, Швейцарія здатна протистояти диверсіям і кібератакам, але у випадку класичної війни станом на тепер країна не зможе захиститися від загроз на відстані або від повномасштабного нападу. Головком визнав, що в реальній кризовій ситуації повністю екіпірованою буде лише третина швейцарських військовослужбовців. Він наголосив, що це є вкрай тривожним сигналом для безпеки держави.
Зюсслі розповів, що Швейцарія вже підвищує оборонні видатки, оновлює артилерію й наземні системи, а також замінює застарілий авіапарк на сучасні винищувачі F-35A, однак ці плани стикаються з перевитратами бюджету і критикою з боку політиків через обмежене фінансування.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну питання обороноздатності Європи стало головним, але швейцарське суспільство майже не змінило свого ставлення до армії, сказав Зюсслі. На його думку, причинами є географічне розташування, відсутність воєнного досвіду й віра в те, що нейтралітет нібито здатен захистити від загроз. Головком наголосив, що останній має цінність лише тоді, коли його можна захистити силою, пригадавши, що в історії вже були випадки, коли нейтральні беззбройні країни втягували у війну. Він зазначив, що війна в Україні багатьом здається далекою, хоча насправді між Швейцарією й Україною є лише дві країни – Угорщина й Австрія.
Нині Швейцарія планує поступово збільшити оборонні видатки до 1% ВВП до 2032 року. Зараз цей показник становить приблизно 0,7%. Для порівняння, країни НАТО домовилися про рівень у 5% ВВП, ідеться у статті.
За оцінкою Зюсслі, за нинішніх темпів армія Швейцарії буде повністю готовою орієнтовно 2050 року.
"Це вже занадто пізно", – резюмував він.
