За словами Каллас, НАТО "готовий захищати кожен сантиметр своєї території".
"Що стосується Білорусі: ми й раніше розглядали Білорусь як співагресора в цій війні [проти України]. Тож щодо цього нічого не змінилося. Ми знаємо, що Білорусь – як і Росія – непередбачувана й небезпечна, і це не змінилося", – наголосила прем'єрка Естонії.
Російські війська 24 лютого 2022 року заходили в Україну зокрема з Білорусі, яка фактично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдання по Україні ракетних і авіаударів.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що Білорусь бере участь у війні Росії проти України, але нібито "нікого не вбиває й нікуди не скеровує своїх військових".
За словами білоруського опозиціонера Валерія Сахащика, Лукашенко був готовий у грудні 2022 року віддати наказ про початок вторгнення в Україну, але не вдалося вмовити армію.
Контекст
Після невдалої спроби військового заколоту влада РФ відправила ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина в Білорусь. 26 червня президент країни-агресора РФ Володимир Путін виступив із терміновим зверненням, у якому закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони Росії або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти в Білорусь, заявив він.
Російське видання "Верстка" 26 червня повідомило, що в білоруських Осиповичах розпочали зведення місць дислокації ПВК "Вагнер" на 8 тис. бійців у місцевому лісництві за 200 км від кордону з Україною.
27 червня ФСБ оголосила про закриття справи про заколот, а міноборони РФ повідомило, що важку техніку ПВК передадуть російській армії. Лукашенко заявив, що Пригожин перебуває в Білорусі. Також він розповів, що хоче, щоб ПВК "Вагнер" поділилася досвідом зі збройними силами Білорусі.
Пізніше Лукашенко зазначив, що в Білорусі не створюють інфраструктури для ПВК "Вагнер", але за потреби їй допоможуть із розміщенням.
За даними ЗМІ, у Могильовській області Білорусі на території військової частини розпочали масштабні будівельні роботи, імовірно – це табір для ПВК "Вагнер".