Білорусь позбавили права проведення чемпіонату світу з хокею 

Міжнародна федерація хокею позбавила Білорусь права на проведення матчів чемпіонату світу з хокею 2021 року. Про це йдеться на сайті організації.

"Зважаючи на питання безпеки, які наразі поза контролем Міжнародної федерації хокею, рада федерації сьогодні підтвердила, що рішення про перенесення чемпіонату світу з хокею 2021 року з Мінська (Білорусь) неминуче", – ідеться в повідомленні.

Рада організації визначила, що нині "неможливо забезпечити добробут команд, глядачів і офіційних осіб під час проведення чемпіонату світу в Білорусі". Серед причин перенесення у федерації назвали політичну ситуацію у країні та ситуацію з поширенням коронавірусу.

Федерація розгляне можливість проведення змагання лише в Латвії.

Як зазначає TUT.BY, турнір мав відбутися в Ризі та Мінську із 21 травня до 6 червня 2021 року. Водночас Латвія ще у вересні відмовилася приймати чемпіонат разом із Білоруссю, пояснюючи це напруженою політичною ситуацією після виборів президента. Проти проведення чемпіонату в Білорусі також виступав віцепрезидент Міжнародної федерації хокею Калерво Куммола.

Членів федерації непокоїла безпека учасників і уболівальників, а також ситуація з коронавірусом у країні та заходи, яких вживають для подолання пандемії.

Наприкінці минулого тижня компанії Skoda, Nivea і Liqui Moly відмовилися спонсорувати турнір, якщо він відбудеться в Білорусі, зазначає TUT.BY.

З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС увів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС увів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цьогоріч), а вже після цього провести нові вибори.