Браун і Мейджор долучилися до кампанії, яка закликає до створення трибуналу на кшталт Нюрнберзького процесу. Відповідну петицію на момент написання новин підписало 968 тис. осіб.
Браун у коментарі ВВС заявив, що після падіння Берлінської стіни "ми припускали, що демократія і верховенство закону переможуть", але Путін "замінює це застосуванням сили".
Окрім них, до петиції приєдналися міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, професор міжнародного права, королівський адвокат Філіп Сендс, колишній обвинувач Нюрнберзького воєнного трибуналу Бенджамін Ференц, королівська адвокатка Гелена Кеннед та колишній голова Європейського суду з прав людини сер Ніколас Братца.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)
Контекст
Наразі вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 16 березня суд зобов'язав РФ негайно припинити війну в Україні. Російська влада відмовилася виконувати це рішення.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити цього, оскільки не є державою – учасницею Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.
28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, вимагаючи, зокрема, як попередній захід "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – включно, як пояснювала Верховна Рада, з усіма майбутніми скаргами проти РФ. Також суд висунув до РФ вимогу безпечного проходження та гуманітарної допомоги для мирних громадян.