За її словами, Франція й інші країни розглядають питання скерування своїх інструкторів в Україну через віддаленість країн.
"Від словацько-українського кордону до нашої Лібави кілька сотень кілометрів. Тому Чехія зараз нічого такого не планує", – пояснила Чернохова.
Вона додала, що 2023 року Чехія вже підготувала 4 тис. українських військових, цьогоріч погоджено навчання такої самої кількості бійців.
"Ви бачите чоловіків, жінок, людей різного віку і з різною освітою, які мотивовані захищати свою країну і хочуть навчитися за рекордно короткий час тій справі, яку солдати іноді вивчають важким шляхом на довготривалих курсах. Вони знають, що в них немає цього часу, і вони мають опанувати певні навички за лічені години", – зазначила міністерка.
Контекст
26 лютого в Парижі відбулася конференція 20 європейських лідерів на чолі з президентом Франції Еммануелем Макроном, на якій обговорювали питання допомоги Україні. Зокрема, Макрон тоді не відкинув, що в Україну в майбутньому можуть скерувати західні війська.
Пізніше в березні президент Франції закликав союзників "не бути боягузами" в питанні підтримки України, а французькі ЗМІ написали, що Макрон може скерувати війська в Україну в разі ймовірного прориву росіян до Києва чи Одеси.
За інформацією американських ЗМІ, Макрон заявляв союзникам, що втручання США й НАТО не знадобиться в разі атаки РФ на французькі війська в Україні, й у лютому переконував президента США Джо Байдена та канцлера ФРН Олафа Шольца змінити стратегію Заходу у війні РФ проти України. Як писала WSJ, Байден поставив під сумнів цю ідею, а Шольц був проти.
25 травня президент США Джо Байден сказав, що американські солдати не воюють в Україні, і він "рішуче налаштований на те, щоб так і залишилося".
Наприкінці травня прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте в коментарі Bloomberg заявила, що країна готова скерувати своїх військових інструкторів в Україну.