29 червня лідери Європейського союзу на саміті у Брюсселі ухвалили резолюцію про довгострокову військову й фінансову підтримку України. Наступного дня Орбан заявив, що Угорщина не згодна із планами ЄК щодо виділення додаткової грошової допомоги Україні для боротьби з російською агресією. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив в інтерв'ю, опублікованому 12 грудня, що 26 лідерів ЄС із 27 підтримують "рішення про €50 млрд для України". "Є одна країна – Угорщина, – яка висловлює певні сумніви й певне небажання. Нам потрібно переконати Угорщину, і ми працюємо над цим удень і вночі", – додав Мішель.
Після того як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, що рекомендує розпочати переговори з Україною й Молдовою щодо вступу в ЄС, в уряді Угорщини пригрозили накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має затвердити це рішення ЄК.
У РНБО наголосили, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні, під приводом якого Угорщина блокує євроінтеграцію України.
У ЄС розглядають можливість відкласти рішення про початок переговорів щодо вступу України на березень через опір Угорщини й відсутність єдності в Євросоюзі, повідомило 17 листопада Reuters із посиланням на джерело.
12 грудня глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що загрозу того, що Угорщина в принципі проти членства України в ЄС, знято.