CNN розповів про постачання ракет від ПВК "Вагнер" у Судан – воєнізованому угрупованню, яке воює з армією країни. Пригожин відповів

Фото: EPA
ПВК "Вагнер", імовірно, постачає ракети Силам швидкого реагування (RSF) Судану, які воюють із чинною армією країни. Про це 21 квітня заявив телеканал CNN із посиланням на джерела у дипломатичних колах.
Співрозмовники телеканала стверджують, що ПВК постачає RSF ракети класу "земля – повітря", що значно посилює суданське угруповання.
Журналістам удалося побічно підтвердити інформацію про передавання озброєння за допомогою супутникових знімків. CNN проаналізував їх разом із проєктом All Eyes on Wagner.
Згідно з фотографіями, за два дні до початку збройних сутичок між RSF і регулярною армією Судану якийсь російський військово-транспортний літак почав активно курсувати між військовими базами, якими користуються російські найманці-вагнерівці у сусідніх країнах.
Ідеться про дві військові бази в сусідній із Суданом Лівії, які контролює підтримуваний ПВК генерал Халіфа Хафтар, а також про російську військову базу в Сирії (Латакія).
Джерела CNN стверджують, що передання ракет відбулося у четвер 18 квітня. У RSF заперечують отримання допомоги від Росії та Лівії.
Пригожин також заперечує будь-який зв'язок із подіями в Судані. Відповідну заяву 21 квітня оприлюднила його пресслужба.
"Я вкотре наголошую, що ПВК "Вагнер" ніяк не бере участі в суданському конфлікті і запитання всіх ЗМІ щодо будь-якої допомоги [лідеру RSF] генералу [Мохаммеду Хамдану] Дагло, або [командувачу армії Судану Абдель Фаттаху] аль-Бурхану, або ще якимось особам на території Судану є ніщо інше, як спроба провокації. Тому про такі спроби ми негайно повідомлятимемо в ООН, що ви намагаєтеся розкачати "суданський човен", – пригрозив Пригожин журналістам, які надсилають його пресслужбі запити на тему Судану.
Окрім того, пресслужба Пригожина цитує його заяву про те, що він готовий узяти на себе роль посередника у суданському конфлікті. У заяві ще раз наголошують, що ПВК "Вагнер" не передавала і не передає жодних озброєнь жодній зі сторін конфлікту.
Як пояснює BBC Nеws, конфлікт Дгало та аль-Бурхана, який призвів до бойових зіткнень у квітні 2023 року, стався через план по входженню сил RSF (чисельністю приблизно 100 тис. осіб) до складу регулярної армії (RSF відмовляються виконувати цю вимогу) і суперечок щодо того, хто очолить армію після цього.
CNN нагадує, що за останні кілька років у Судані сталося два державні перевороти за участю армії та RSF. 2019 року скинули президента Судану Омара аль-Башира, який керував країною 30 років. 2021 року військові усунули від влади цивільний перехідний уряд. Після цього країною почала керувати військова рада, яка складається з високопоставлених генералів. І аль-Бурхан, і Дагло входять до цього органу.
Телеканал стверджує, що протягом багатьох років Дагло був головним бенефіціаром російської (тобто ПВК "Вагнер") присутності в Судані, оскільки "Москва доправляла озброєння саме йому і навчала його солдатів".
15 квітня в Судані почалися бойові дії із застосуванням, зокрема, важкої техніки між регулярною суданською армією і воєнізованими підрозділами RSF.
RSF звинуватили армію в нападі на її бази й оголосили про захоплення президентського палацу, штабу командувача армії та низки аеропортів, зокрема міжнародного аеропорту в Хартумі. Агентство Reuters охарактеризувало те, що відбувається, як "очевидну спробу державного перевороту". Військові спростували інформацію про захоплення об'єктів, заявивши, що "чинять спротив".
Унаслідок боїв в аеропорту Хартума згорів український літак компанії SkyUp. Ніхто з екіпажу не постраждав.
Збройний конфлікт у Судані супроводили жертви. До 21 квітня, за даними ВООЗ, було відомо про більше ніж 400 загиблих і 3,5 тис. поранених.