+18 Київ
Вашингтон дуже уважно стежить за ситуацією у Вірменії й закликає всі сторони конфлікту уникати насильства. Про це заявив представник Держдепартаменту США Нед Прайс на брифінгу 25 лютого. Стенограму брифінгу опубліковано на сайті Держдепу.
"Звичайно, ми в курсі останніх подій у Вірменії й дуже уважно стежимо за ситуацією. Ми закликаємо всі сторони виявляти стриманість та утримуватися від будь-яких форм ескалації й насильства. Ми нагадуємо всім сторонам про основоположний демократичний принцип, згідно з яким збройні сили держави не мають втручатися у внутрішню політику", – заявив Прайс.
Представник Держдепу підкреслив, що Сполучені Штати підтримують демократичні процеси та інститути Вірменії.
"Ми продовжуємо підтримувати демократію і суверенітет Вірменії", – заявив Прайс і закликав усіх політичних лідерів країни вирішувати розбіжності мирним шляхом, поважаючи верховенство закону і демократію.
25 лютого Генштаб ЗС Вірменії вимагав негайної відставки прем'єр-міністра країни Нікола Пашиняна і його уряду. Відповідну заяву, підписану керівництвом Генштабу, опублікував місцевий портал NEWS.am. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не здатен ухвалювати адекватні рішення. Одним із підписантів був начальник Генерального штабу збройних сил країни Онік Гаспарян. Пашинян назвав подію "спробою військового перевороту" і повідомив про звільнення Гаспаряна із посади.
Учора, 25 лютого, у столиці Вірменії Єревані розпочалася протестна акція опозиції, яка вимагає відставки Пашиняна.
Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am. Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.
Хачатрян 24 лютого в бесіді з журналістами Yerevan.Today щодо "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна спотворили. Увечері 24 лютого Хачатряна звільнили указом президента Вірменії Армена Саркісяна за пропозицією Пашиняна.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
