+10 Київ
Уряд Вірменії подав 1 лютого міждержавну скаргу проти Азербайджану до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Про це повідомило представництво Вірменії в ЄСПЛ у Facebook 2 лютого.
Вірменська сторона обвинувачує Баку в порушенні конвенцій ведення бойових дій під час спалаху конфлікту в Нагірному Карабасі.
Єреван стверджує, що азербайджанські військові порушили права жителів Нагірного Карабаху та Вірменії на свободу і власність, право на особисте та сімейне життя, на освіту, а також низку інших конвенційних прав.
Уряд Вірменії у своїй скарзі порушив питання захисту прав військовополонених і цивільних, вимушено переміщених осіб, поранених і родичів загиблих, а також тих, хто втратив майно під час сутичок. У додатку до скарги згадали про журналістів місцевих і міжнародних ЗМІ.
У представництві зазначили, що цей документ є першою міждержавною заявою Вірменії у ЄСПЛ. Єреван збирається надати ЄСПЛ "велику кількість" доказів до вже поданих позовів.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникали збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Сторони кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
