+8 Київ
У столиці Вірменії, місті Єревані розпочалася протестна акція опозиції, яка вимагає відставки прем'єр-міністра країни Нікола Пашиняна. Про це повідомляє "Новости-Армения".
Під час виступу на площі Свободи один із лідерів опозиційного "Руху із порятунку батьківщини" Ішхан Сагателян допустив переговори з Пашиняном, але за однієї умови – його негайної відставки.
Тим часом мітингувальники вже почали розставляти намети на проспекті Баграмяна, напроти будівлі Національних зборів Вірменії, там вони планують провести всю ніч. Як зазначає NEWS.am, учасники акції планують заблокувати проспект із двох боків, побудувавши барикади.
Пізніше учасники акції рушили ходом до будівлі парламенту на проспекті Баграмяна й перекрили рух транспорту.
Фото: EPA
Водночас, як зазначає "Радио Азатутюн", на площі Гарегіна Нжде відбувся мітинг на підтримку Пашиняна. На ньому, окрім самого прем'єра, були члени уряду й депутати Національних зборів.
25 лютого Генштаб ЗС Вірменії вимагав негайної відставки Пашиняна та його уряду. Відповідну заяву, підписану керівництвом Генштабу, опублікував місцевий портал NEWS.am. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не здатний ухвалювати адекватні рішення. Одним із підписантів був начальник Генерального штабу збройних сил країни Онік Гаспарян.
Пашинян назвав подію "спробою військового перевороту" й повідомив про звільнення Гаспаряна з посади.
Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні, в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.
Хачатрян 24 лютого в бесіді із журналістами Yerevan.Today щодо "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна викривили. Увечері 24 лютого Хачатряна звільнили указом президента Вірменії Армена Саркісяна за пропозицією Пашиняна.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший упродовж останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщуються 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під часі конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
