Законопроєкт забороняє проводити мітинги біля будівель органів влади та об'єктів життєзабезпечення (до них належать електричні, теплові, водопровідні та газорозподільні мережі), у вишах та лікарнях, на релігійних об'єктах, їхніх земельних ділянках та у місцях паломництва.
Проєкт закону унеможливлює протестні акції на території аеропортів, річкових, морських, автомобільних та залізничних вокзалів і станцій. Дитячі та спортивні майданчики також у списку заборонених локацій.
Окрім того, окремі регіони (суб'єкти) РФ із метою "захисту прав людини і громадянина" отримають право додатково визначати місця, у яких заборонено проведення зборів, мітингів, ходів і демонстрацій, якщо це обумовлено історичними, культурними або іншими "об'єктивними особливостями суб'єкта".
Законопроєкт забороняє організацію акцій протесту іноземним агентам. Документ не пояснює мотиви такого жорсткого законодавства, у пояснювальній записці стверджують, що депутати поставили завдання "вдосконалення регулювання статусу іноземного агента". Документ також запроваджує низку обмежень для людей та організацій із таким статусом.
Російська влада після 24 лютого 2022 року переслідує учасників будь-яких акцій протесту, де виражають незгоду (або хоча б натяк на незгоду) з повномасштабним вторгненням в Україну. Пік протестів припав на березень – початок квітня. Так, лише 2 квітня на антивоєнних акціях у Росії затримали понад 200 людей.
5 квітня у Москві невідомий провів одиночну акцію, лежачи на землі зі зв'язаними руками – у такому вигляді знаходили жертв звірств російських окупантів у Бучі. Вона відбулася біля храму Христа Спасителя, на Микільській вулиці, в Олександрівському саду і на Старому Арбаті. У разі ухвалення Держдумою закону про обмеження місць для мітингів щонайменше одна локація із цього списку (храм Христа Спасителя) потрапила б під заборону.
"Радио Свобода" прогнозує, що новий документ дасть можливість значно розширити перелік підстав для заборони акцій після того, як пандемія COVID-19 перестала бути вагомою підставою для заборони. Раніше, у 2020–2021 роках, влада Москви і російських регіонів регулярно відмовлялася погоджувати акції протесту, посилаючись саме на карантинні обмеження.
