Десятки російських дипломатів у Північній Європі можуть бути шпигунами під прикриттям – ЗМІ

Десятки російських дипломатів у Північній Європі можуть бути шпигунами під прикриттям – ЗМІ Журналісти встановили особи десятків російських розвідників, які працювали під дипломатичним прикриттям
Фото: depositphotos.com
Десятки співробітників посольств Росії у Північній Європі фактично виконують розвідувальні завдання Кремля. Про це йдеться в розслідуванні, яке провели фінське видання Yle, норвезька телекомпанія NRK, шведська SVT і данська DR.

Журналістам вдалося викрити особи десятків співробітників російських диппредставництв, які працюють на російську Службу зовнішньої розвідки (СЗР), військову розвідку (ГРУ) або Федеральну службу безпеки РФ (ФСБ).

Yle встановило особи щонайменше трьох російських розвідників, які працювали у Фінляндії. Один із них – Дмитро Оторочкін, який служив третім секретарем посольства. Він перейшов із Фінляндії на службу до російського посольства в Копенгагені. Данія оголосила Оторочкіна персоною нон ґрата навесні 2022 року. У соцмережі "ВКонтакте" в нього було три сторінки з різними іменами. Після запиту Yle до посольства Росії про розвіддіяльність "дипломата" із профілів видалили деякі фото. Ще один встановлений розвідник під прикриттям – Володимир Комаров, який до квітня 2022 року працював радником посольства РФ у Гельсінкі. У російських базах даних як його адресу вказано адресу штаб-квартири російської військової розвідки в Москві.

Третій висланий розвідник ГРУ – Дмитро Двінянінов, який служив помічником посольства, раніше він працював у російському науково-дослідному інституті, який розробляє космічну техніку. За інформацією, яка надійшла від російської неурядової організації "Центр "Досье", його близький родич працював у СЗР.

Шведська громадська телекомпанія SVT встановила особи 21 співробітника російської розвідки. Щонайменше 13 із них працювали в посольстві Росії у Стокгольмі принаймні до квітня 2022 року.

Норвезька компанія NRK заявила про виявлення 38 агентів розвідки, які працюють чи працювали в посольствах Росії у країнах Північної Європи. Більшість із них покинула країни, де вони працювали, але принаймні 13 людей все ще активні.

За оцінкою фінської поліції охорони, третина дипломатів у російському посольстві насправді є розвідниками. Використовуючи роботу в посольстві як прикриття, розвідники набувають дипломатичної недоторканності, тому їм не загрожує кримінальне переслідування. Джерело в розвідці повідомило, що поліція охорони кілька разів втручалася у спроби спецслужб РФ встановити контакт із росіянами, які живуть у Фінляндії.

Контекст

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року європейські держави оголосили про масове висилання російських дипломатів. Цю практику продовжили і 2023 року. У квітні Норвегія вислала не менше як 15 співробітників російських розвідслужб, які були у країні, Швеція депортувала п'ятьох російських дипломатів, дії яких "суперечили їхньому дипломатичному статусу".

У березні 2023-го влада Польщі повідомила про ліквідацію шпигунської мережі, яка працювала на РФ і мала вести підготовку до диверсійної діяльності. Спецслужби затримали 12 людей у зв'язку з виявленням прихованих камер на важливих маршрутах і залізничних вузлах, які фіксували рух на коліях і передавали зображення в мережу. За інформацією міністра внутрішніх справ Польщі Маріуша Камінського, підозрювані, які базувалися біля військового аеропорту "Жешув-Ясенка", готувалися до саботажних дій, спрямованих на паралізування постачання обладнання, зброї й допомоги в Україну.

Окрім Польщі, зазначало видання Politico, протягом останнього року агентів, які працюють на спецслужби Росії, також затримали в Болгарії, Словаччині, Албанії, Нідерландах, Німеччині, Швеції та Норвегії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати