Колективний позов подав польський адвокат Томаш Вілінський за підтримки правозахисних організацій. У ньому Лукашенка, голову КДБ Білорусі Івана Тертеля, заступника міністра внутрішніх справ Миколу Карпенкова та інших представників силових структур звинувачують у геноциді та злочинах проти людяності.
Документ містить 160 сторінок правового обґрунтування та 40 тис. сторінок документів у додатку. Заяву подали від імені великої кількості громадян Білорусі, зокрема й самого Латушка.
Сам опозиціонер закликає керівництво різних країн до активніших юридичних дій – наприклад, до оголошення в розшук підозрюваних за лінією Інтерполу в межах універсальної юрисдикції.
Контекст
9 серпня 2020 року у Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі почалися масові акції протесту незгодних з їхніми результатами (на піку у мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, у 2021 році протестна активність спала). За даними центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. людей. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз та США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.
-1 Київ
