Він зазначив, що під час саміту його учасники обговорили ситуацію в Україні, зокрема ескалацію біля кордонів країни з боку Росії, а також окупацію РФ Криму, Донецька і Луганська.
У саміті в Бухаресті взяв участь президент США Джо Байден. Він "підкреслив свою прихильність відновленню спілок та зміцненню трансатлантичних відносин", інформують на сайті Білого дому 10 травня.
"Президент Байден заявив про свою підтримку посилення стримування й оборони НАТО, а також про важливість підвищення стійкості союзників до згубних економічних і політичних дій стратегічних конкурентів", – ідеться в повідомленні.
У спільній декларації країн "Бухарестської дев'ятки" за підсумками саміту наголошено, що НАТО стикається з явними загрозами й викликами, що виходять з усіх стратегічних напрямків.
"Агресивні дії Росії й нарощування військового потенціалу в безпосередній близькості від НАТО, включно з недавньою ескалацією в Чорному морі, на кордонах України і в незаконно анексованому Криму, а також її агресивні гібридні дії і далі загрожують євроатлантичній безпеці й кидають виклик міжнародного порядку, який ґрунтується на правилах", – підкреслено в документі, опублікованому на сайті президента Польщі 10 травня.
Контекст
Саміт дев'яти країн – членів НАТО зі Східної Європи організований президентами Румунії та Польщі, Клаусом Йоганнісом і Дудою. У ньому також узяли участь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, президенти Болгарії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Естонії, Латвії та Литви. У березні спільний лист із запрошенням Байдена взяти участь у саміті надіслали Йоганніс і Дуда, писало видання "Німецька хвиля".
14 квітня Чорноморський флот РФ повідомив, що загін російських бойових кораблів вийшов у Чорне море для проведення навчальних стрільб. Було вказано, що в навчаннях, крім кораблів, братимуть участь літаки і вертольоти.
15 квітня Міністерство закордонних справ України повідомило, що Росія оголосила про закриття акваторії Чорного моря в напрямку Керченської протоки для іноземних військових кораблів і державних суден під приводом військових навчань. У МЗС України наголосили, що згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй із морського права, "РФ не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходженню через міжнародну протоку до українських портів у Азовському морі". На тлі стягування військ уздовж кордону з Україною на суші Росія вдалася до посилення ескалації в морі, заявили у відомстві.
Оповіщення від міноборони РФ про заборону мирного проходження іноземних військових кораблів і суден, які є в державній власності, через Керченську протоку з 24 квітня до 31 жовтня опублікував у Facebook керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. Заборона не стосується комерційних суден.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
-2 Київ
